13 травня – 130 років від дня народження видатного українського письменника Панаса Мирного

Іван Франко зазначав, що Панас Мирний «заглянув у душу чоловіка глибоко-глибоко». Олесь Гончар назвав письменника «першим симфоністом української прози».

Автор романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,
«Повія», п’єси «Лимерівна», повістей «Голодна воля», «Лихі люди», «Лихо давнє й
сьогочасне» — Панас Мирний належить до класиків, чиї твори внесені до шкільної
програми.

Панас Мирний
(Панас Якович Рудченко) народився 1849 р. в Миргороді (Полтавщина), в родині бухгалтера повітового казначейства.

По кількох
роках навчання в
Миргородському парафіяльному та Гадяцькому повітовому училищах 14-річний юнак стає на чиновницьку
службу. Розсильний у Гадяцькому повітовому суді, помічник бухгалтера в
Гадяцькому та Миргородському повітових казначействах – і так 8 років поспіль. Водночас збирає фольклор (згодом
частину зібраних матеріалів опублікував у збірках «Народные южнорусские сказки» та «Чумацкие народные песни» брат
— Іван Білик).

Від 1871 р. Панас Рудченко мешкає в Полтаві, працює у казенній палаті. Сумлінність і фаховість дали
йому змогу успішно просуватися службовими сходами – аж до чину дійсного
статського радника.

Проте Рудченко
мріє про літературну діяльність. Вечорами натхненно працює над віршами та
оповіданнями. Під псевдонімом «Панас Мирний» 1872 р. публікує у львівському часописі «Правда» вірш «Україні», оповідання «Лихий попутав».

Після виходу горезвісного Емського указу, яким фактично
було заборонене українське слово, П.Мирний був змушений друкуватися лише за
кордоном. У Галичині виходять друком його нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» та оповідання «П'яниця», у Женеві — повість «Лихі люди». Також у
Женеві вперше з'являється роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні? (1880 р.)».

Лише у другій половині 1880-х років твори Панаса Мирного
починають друкуватися у Наддніпрянщині: роман «Повія», оповідання циклу «Як ведеться, так і живеться». 1886 р. в Києві вийшла збірка творів П.Мирного «Збираниця з рідного поля».

Від 1875 р. Панас Мирний у Полтаві бере участь у
діяльності нелегального гуртка «Унія». Підтримує зв'язки з М.Лисенком, М.Старицьким, І.Карпенком-Карим,
М.Кропивницьким, М.Коцюбинським, Лесею Українкою, Марією Заньковецькою. Як член
комісії міської думи бере активну участь у спорудженні пам'ятника І.
Котляревському в Полтаві.

Коли 1914 року було заборонено вшанування пам'яті Т.Шевченка,
письменник у відозві висловлює рішучий протест. «Охранці» не вдалося розшукати
автора відозви – про те, що ним є сумлінний чиновник, ніхто й гадки не мав.
Слід зауважити, що справа була не лише в конспірації, а й насамперед у
винятковій скромності П.Мирного. Незадовго до смерті письменник просив одного
зі своїх знайомих не розкривати псевдоніма: «…
я за життя
свого не хотів би рекламувати свого прізвища, серйозно вважаючи себе негідним
того славослів’я, що утворилося довкола імені Мирного».

Відомо, що Панас Мирний мав щире серце, відкрите для
кохання. Не раз і закохувався. Але справжню свою любов зустрів у 40 років.
Познайомилися Панас Рудченко та Олександра Шейдеман на одному з літературних вечорів у полтавського етнографа
Віктора Василенка. 26- річна дівчина була донькою капітана і сестрою генерала,
випускницею Полтавського інституту шляхетних дівчат, вільно говорила кількома
іноземними мовами. У Петербурзі на неї чекав наречений – лікар із чималими
статками. Вона ж не розраховувала ні на батькові, ні на женихові гроші: сама
заробляла собі на життя, викладаючи
музику в Інституті шляхетних дівчат.

Закоханий залицявся ніжно і галантно, надсилав листи з
поетичними освідченнями. Дівчина відповіла взаємністю. У квітні 1889 р. пара
вінчалася. У подружжя народилося троє
синів…

1915 р. загинув у
бою під Рівним старший син Панаса Яковича – Віктор, який успадкував від батька
літературний талант. 1918 р. загинув наймолодший – Леонід. Втрата дітей тяжко
позначилася на станові здоров’я пистменника…

За більшовицької влади П.Мирний, незважаючи на похилий
вік, працював у Полтавському губфінвідділі – до цього спонукали матеріальна
скрута, необхідність годувати родину.

28 січня 1920 р. у Полтаві Панас Мирний помер від
інсульту. Дружина пережила чоловіка більше ніж на 20 років. Ініціювала
створення музею в будинку П.Мирного
(першим його директором був син Михайло).

1951 р. в Полтаві встановлено пам'ятник П.Мирному.

Популярность: 1% [?]