11 березня 1863 року народився видатний вчений-флорист Володимир Липський


Рослинознавця, ботаніка, неперевершеного фахівця з функціонування ботанічних садів, першовідкривача величезної кількості нових видів рослин В.І.Липського знають і шанують науковці всього світу. Рішення про вшанування його пам’яті в Україні (точніше, в Одесі) було ухвалене лише 1990-го року.

Володимир Липський народився 1863р. на Рівненщині — в с.Самостріли. Батько майбутнього науковця, о.Іполит, був священиком у третьому чи й четвертому поколінні, однак на священичій «кар’єрі»для сина ніколи не наполягав: волів, аби хлопець займався справою, наймилішою для його розуму й серця.

6-річним хлопчик втратив няню, котра була для нього найближчою людиною, невдовзі – маленьку сестричку і дідуся.

1873р. родина Липських переїхали до Житомира. Тут Володимир закінчив гімназію, а потім вступив до київської Колегії Павла Ґалаґана, котру закінчив 1882р. із золотою медаллю. (Через роки В.Липський дать ім'я Ґалаґана відкритому ним Каратегінському льодовикові).

Мало не з дитинства захопившись життям рослин, Володимир мріяв присвятити своє життя дослідженню природи, тож і вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету Св.Володимира. У студентські роки не раз виїздив у експедиції — на Київщину, Поділля – створював гербарії.

По закінченні навчання В.Липський залишився в університеті. Вступив до Київського товариства дослідників природи, за його дорученням вивчав флору Бессарабії та Кавказу, яким пройшов понад 10 тисяч верст пішки. Близько товаришував із Агатангелом Кримським.

За підсумками кавказької експедиції з’явилася унікальна книга вченого «Флора Кавказа». Згодом вийшла друком ще одна талановита праця — «Флора Средней Азии». Обидві й досі використовуються фахівцями як неоціненні посібники.

В.І. Липський належить до небагатьох науковців, кому вдалося відвідати безліч країн на всіх континентах Землі, крім Антарктиди та Австралії. Першим описав флору Індонезії, Тунісу, Алжиру. В Україні дослідив рослинність півдня, мінеральні джерела Житомирщини, флору Чорного моря.

1894р. Володимир Липський переїхав до Санкт-Петербурга. Мало не 30 років працював у Петербурзькому ботанічному саду, написав історію цієї установи,підготував і видав путівник для відвідувачів.

1918 р. В.І. Липський повернувся до Києва. Брав активну участь у створенні Української Академії наук, розробив план її ботанічного саду. Домігся надання ділянки, де нині розташований Державний ботанічний сад Академії наук України — до речі, сад створений за планом Володимира Липського.

1922р. В.І.Липський був обраний Президентом Всеукраїнської Академії Наук.

Цю високу посаду вчений зі світовим ім’ям залишив добровільно — на знак протесту проти заідеологізованості науки, втручання більшовицької партії у наукову сферу, найгірших проявів брудної кон’юнктури, відомої як «лисенківщина».

В.Липський переїхав до Одеси, очолив університетський ботанічний сад, продовжував займатися наукою.

Вчений написав понад 100 наукових праць, відкрив понад 220 видів рослин (54 з них названі на його честь), 4 нових роди, створив унікальні музейні колекції для природничих музеїв та численні гербарії.

Помер видатний вчений 24 лютого 1937 р. в Одесі. До останніх днів невтомно працював – у своєму останньому листі написав: «Я працюю годинами з лопатою і мітлою, допомагаючи весні»…

У 50-і роки його могилу було знищено. На місці цвинтаря влада розташувала парк розваг. Ім’я великого флориста за радянських часів зовсім не згадувалося.

Володимир Липський був справді унікальною людиною. Вільно володів усіма європейськими мовами і майже всіма – східними. На початку 1930-х років, коли навіть пошепки було небезпечно критикувати «академіка» Лисенка – більшовицького «перетворювача природи», котрий нищив генетику як науку і доклався до нищення її представників – Володимир Липський відверто виступив проти нього.

Варто згадати і про щоденники В.Липського, сповнені глибоких думок і щирих емоцій.

Завдяки Липському 1931р. в Одесі запрацював перший в Україні йодний завод.

А ще В.І.Липському належить відкриття водоспаду на ріці Гульбад (Гісарський хребет) – вчений назвав його на честь коханої дружини Юлії, яка залишила цей світ молодою. Саме за дослідження екосистеми Гісарського хребта В.І.Липський 1897р. отримав премію ім.М.Пржевальського.

Популярность: 1% [?]