День визволення Маріуполя від російських окупантів


Окупація України російськими загарбниками, як свідчить історія готувалася довгі роки. Можливо, щоб приспати пильність українського народу, Російська Федерація навіть виступала «гарантом» територіальної цілісності і суверенітету України за Будапештським меморандумом, підписувала ряд міжнародних договорів про «гарантії» безпеки і співпраці. При цьому, активно використовуючи корупцію і підкуп, буквально роз’їдала основи системи української державності, впроваджуючи своїх агентів в найвищі ешелони української державної влади, силових структур, ЗМІ і т.д.
Голова Партії захисників Вітчизни Юрій Кармазін ще в 1995 році зазначав, що Росія наш потенційний ворог. Але ж керманичі не дослухались й продовжували знищувати армію. Щороку він волав: « Не знищуйте армію, не знижуйте чисельність віййьк».
Коли народу України стали очевидні результати цієї діяльності, які відкрито суперечили прагненням українського суспільства до організації в країні цивілізованих правових відносин та інститутів — народ виступив з протестом. У країні було зібрано народне Віче — Майдан.
Відчуваючи загрозу своїм підступним планам, верхівка злочинного синдикату в кремлі запанікувала. Було прийнято рішення щодо негайної реалізації відкритої окупації України. З початку 2014 рока за один місяць (кінець лютого-березень 2014 року) відбулася стрімка анексія Кримського півострова і подальше військове вторгнення в східну частину України. Це, в тому числі, стало можливим і в наслідок раніше укладених міжнародних договорів та угод про добросусідські відносини, в яких присутність українських військ і озброєнь в цих регіонах значно обмежувалася в знак довіри партнерським відносинам з Росією.
12 червня 2014 року російські бойовики контролювали вже близько 80% території Донецької та Луганської областей. Нагадаємо, що на той момент на цих територіях мешкало близько 6 млн. осіб, вироблялося майже чверть ВВП. Під контроль бойовиків потрапив і Маріуполь, місто з заводами оборонпрому і виходом до моря.
Як свідчили багато представників силових структур України, втрата Маріуполя, означала значні проблеми в системі оборонпрому країни, виробництві нових танків і бронетранспортерів, труднощі при остаточному складанні вже початих машин.
Відчуваючи значні перешкоди в системі оборони країни, роками підриваємої агресором, на допомогу державі піднявся народ України. В державі в терміновому порядку, в тому числі і при активній підтримці українських військових патріотів, організовувалися добровольчі загони самооборони, знімалася з консервації і ставилася на бойове чергування військова техніка, вибудовувалася система логістики.
13 червня 2014 року у 5 ранку силами добровольчих батальйонів почався штурм і звільнення міста. Була проведена буквально ювелірна робота, ліквідовані лише кілька бойовиків і затримано понад 20 осіб, решта очевидно відчуваючи відповідальність за свої злочини поспішили зникнути, при цьому ніхто з мирних жителів Маріуполя серйозно не постраждав. Саме з дня штурму Маріуполя добровольчим батальйоном МВС «Азов», за підтримки Національної гвардії і добровольців з «Дніпро-1», як відзначають багато військових експертів, українське суспільство продемонструвало готовність до перемоги. Почался масштабний наступ на агресора по всіх фронтах.
Хочемо нагадати, що з 20 лютого 2014 року Російською Федерацією розпочато інтервенцію до Автономної Республіки України Крим та міста Севастополя з подальшою окупацією півострова. 27 лютого Збройними силами Російської Федерації у формі без розпізнавальних знаків «зелені чоловічки» захоплено й блоковано адміністративні будівлі, аеропорти, установи зв'язку, засоби масової інформації у Сімферополі та Севастополі, а також Верховну Раду Криму. В середині березня 2014 року на українсько-російському кордоні в Білгородській, Брянській, Воронезькій, Курській, Ростовській областях та Краснодарському краю Російської Федерації було дислоковано понад сто російських військових баз, на території яких була зосереджена важка військова техніка (здебільшого танки, а також гелікоптери та літаки) та контингент військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації, в кількості близько 30-40 тисяч осіб. Протягом квітня — травня 2014 року силами Федеральної служби безпеки Російської Федерації, Головного розвідувального управління Збройних Сил Російської Федерації та незаконних збройних формувань з числа найманців різних національностей, екіпірованих військовою зброєю було здійснено системний збройний напад на органи місцевої влади та ключові об'єкти інфраструктури і мас-медіа у Донецькій та Луганській областях. Протягом 7 — 27 квітня, подібно „Кримському сценарію“, „зеленими чоловічками“ було проголошено „Донецьку та Луганську народні республіки“. 15 травня 2014 року Генеральною прокуратурою України дані бандоформування було кваліфіковано як терористичні організації, які насильницько-збройним шляхом здійснюють терор на сході України. Враховуючи військову перевагу Російської Федерації, позицію її керівництва щодо класифікації зовнішньої військової агресії Росії як внутрішньої загрози України, з метою недопущення подальшого введення регулярних російських військ на територію України, прикритих «миротворчою місією» та реалізації «абхазько-осетинського сценарію», 14 квітня 2014 року в Україні була розпочата антитерористична операція без введення воєнного стану, про те, що Президент України своїми указами провів 6 мобілізацій, що грубо порушує статтю 106 п. 20 Конституції України та інші закони України. Тобто, починаючи з початку 2014 року ми ведемо важку боротьбу за нашу цілісність, незалежність, демократичність, суверенність.
Я впевнений в нашій перемозі. Бо ми єдині, ми мужні, ми – Українці.
Й так само виженемо з нашої землі фашиста сьогодення.
Вічна пам’ять загиблим. Честь живим героям!

Маріуполь — це Україна! Донбас — це Україна! Крим — це Україна
СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!
З повагою, Юрій Кармазін

Популярность: 1% [?]