Народився Ісаак Ньютон


4 січня 1643 року в родині дрібного землевласника народився Ісаак Ньютон, видатний англійський вчений, чиї наукові праці з математики і фізики заклали основу класичної і небесної механіки, математичного аналізу і фізичної оптики.
Ісаак Ньютон народився на Різдво 1642 року (за Юліанським календарем, який тоді діяв в Анлії) в сім'ї дрібного землевласника в містечку Вулсторп в графстві Лінкольншир на Сході Англії. Його батько помер за три місяці до народження сина, якого було названо на його честь, і через три роки матір вийшла заміж в сусідньому місті за значно старшого за себе чоловіка, якому народила трьох дітей, і залишила Ісаака на догляд своїй матері. Відсутністю материнської уваги багато з дослідників пояснюють хворобливу відлюдькуваність і жовчність у спілкуванні з оточуючими, якими Ньютон вирізнявся протягом усього життя.
У 12 років він пішов до школи, після закінчення якої знову овдовіла мати безуспішно пробувала залучити Ньютона до фермерської роботи — він віддавав перевагу читанню книг та конструюванню різних механізмів і в 1661 році за порадою свого брата, матір віддала його до Трініті-коледжу Кембріджського університету в якості субвайзера (студента, що навчався безкоштовно, натомість виконуючи господарські роботи в коледжі). Через три роки він успішно здав екзамени, почав отримувати стипендію і, займаючись фізикою, астрономією, математикою та теорією музики, склав список із 45 нерозв'язаних проблем у науці.
У 1665 році Ньютон отримав ступінь бакалавра, в 1668-у — магістра, через рік очолив кафедру геометрії і оптики, яку залишив його учитель Ісаак Барроу, зайнявся питаннями математичного аналізу і розробив свій найвідоміший математичний метод — розклад функції в нескінченний ряд. Через три роки він збудував свій другий дзеркальний телескоп, робота якого справила сильне враження на сучасників і в січні 1672 року Ньютон був обраний членом Лондонського королівського товариства з розвитку знань про природу, яке очолив через 11 років.

На хвилі інтересу до комети Галлея, яка в черговий раз наблизилась до Землі, в 1682 році Ньютон почав роботу над теорією руху тіл по орбітах, сформулював закони руху і гравітації, якими пояснив еліптичність орбіт планет Сонячної системи і комет, опубліковані 1687 року в Лондоні у фундаментальній тритомній праці під назвою «Математичні начала натуральної філософії» (в сучасних термінах — «Математичні основи фізики»). Запропонована цілісна математична модель для опису руху фізичних тіл і їх взаємодії дозволила не тільки підтвердити істинність геліоцентричної системи Коперника, але й розвинути її — за Ньютоном Сонце підчиняється загальним законам руху як планети і комети. Йому також вдалось пояснити фізичні причини приливів-відливів, особливості орбіти Місяця і розрахувати його масу.
«Математичні начала» стали найвищим досягненням Ньютона і з 1690-х років він мало займався наукою, присвячуючи більше часу теології і історії та намагаючись влаштувати свій матеріальний добробут, отримати наукове визнання і перевидати свої найбільш значущі праці — завдяки впливовим друзям він очолив Монетний двір Англії, обрався депутатом парламенту, став іноземним членом Паризької академія наук, в 1703-у — головою Лондонського королівського товариства, а в 1705-у отримав звання лицаря.
Останні роки Ісаак Ньютон прожив у своєму маєтку у Кенсингтоні поблизу Вінчестера разом із сім'єю племінниці, у 1725 році важко захворів і помер 31 березня 1727 року. За розпорядженням короля Георга II Ньютона поховали в англійському національному пантеоні — Вестмінстерському абатстві в Лондоні.

Популярность: 1% [?]