Апарат Верховної Ради відмовляється реєструвати законопроекти опозиції


17 липня лідер Партії захисників Вітчизни Юрій Кармазін вніс до Ради законопроект «Про внесення змін до Закону України Про Конституційний Суд України» (щодо спрощення процедури прийняття рішень Конституційним Судом України)», суть якого була навіяною злободенною співпрацею Конституційного Суду України і Партії Регіонів. В проекті, як у кривому дзеркалі, відобразилося те «сьогодні» українського народу, те, як нині провладна більшість і найважливіша артерія судової гілки влади злилися у злочинному тандемі.
Основні положення законопроекту Кармазіна зводяться до відображення вже усталеної на сьогодні практики прийняття рішень Конституційним Судом, а саме:
— Не визнавати підставою для визнання закону неконституційним порушення процедури його прийняття у разі, коли, відповідно до стенограми голосування за прийняття проекту закону (постанови) проголосувало більше ніж дві третіх складу від фракції Партії Регіонів;
— Присяга судді Конституційного Суду на переконання народного депутата, нині виглядає так: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати вказівки керівництва Партії Регіонів, захищати та відстоювати інтереси Партії Регіонів» (зараз деякі із цих слів звучать лише в свідомості суддів. Але чого соромитися? Ми за чесність!).
— Закріпити нову статтю збільшення фінансування Суду, якщо ним було прийнято рішення на користь народних депутатів від фракції Партії Регіонів (уже в цьому році на Конституційний Суд було виділено рекордно велику суму коштів із держбюджету, не зважаючи на соціальні потреби громадян).
— Пропонується економити час, тому що час, як відомо всім (а суддям Конституційного Суду то точно) – це гроші. Тому пропонується затвердити норму, згідно з якою відкриття провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів від фракції Партії Регіонів не потребує попереднього розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України та вважається відкритою з дня її реєстрації в Конституційному Суді України. Суд зобов’язаний протягом одного дня з дня надходження такого подання винести ухвалу про відкриття провадження у справі. Така справа призначається до розгляду позачергово та розглядається в закритому режимі. Строк провадження у справах за конституційними поданнями народних депутатів від фракції Партії Регіонів не повинен перевищувати трьох днів.
— Заключним положенням проекту передбачається зробити легітимною ситуацію, коли за конституційними поданнями народних депутатів від фракції Партії Регіонів при ухваленні рішень Конституційний Суд України має право відступати від положень Конституції України та ухвалювати рішення, протилежні попереднім рішенням Конституційного Суду, якщо суб’єкти конституційного подання обґрунтують політичну чи будь-яку іншу доцільність цього.
В Апараті Верховної Ради проект відмовляються реєструвати, бо називають його положення такими, що не містять нормативного характеру, а радше, сувору правду життя сучасного українського суспільства.
Кармазін зазначає: «Ні для кого не новина, що рішення, які останнім часом виносить Конституційний Суд України свідчать про те, що цей судовий орган себе дискредитує, діє поза межами Конституції України та виконує волю нині існуючої політичної більшості у владі, а саме — Партії Регіонів.».
Порушення вимог чинного законодавства суддями Конституційного Суду України нині стало правилом. Їх дії є нічим іншим, як політичною корупцією. У всьому світі в науці та практиці визнаний метод боротьби із негативними явищами в країні є їх відображення на рівні закону (узаконення). Це полягає у такій зміні закону, внаслідок якої дія або бездіяльність, які раніше визнавалися протиправними, переводиться до категорії не протиправних, тобто визнається правомірним або правопорушенням іншого виду. Ті відносини, які міцно усталилися, переносяться в правове поле та визнаються прийнятними на рівні законів. Приклад тому — узаконення проституції у Данії, де легально працюють повії, сплачують від своїх прибутків податок. Так чому в Україні відмовляються узаконити конституційну проституцію, справляти податки від надприбутків суддів цієї інстанції, що продаються владі не за «спасибі»?!
Кармазін зізнається із посмішкою, хоч і гіркою: «Насправді цим проектом у такий своєрідний спосіб я хочу звернути увагу громадськості на ті кричущі порушення і руйнацію існуючої правової системи, перетворення її на безлад та хаос, що здійснюються провладною більшістю у співучасті із суддями Конституційного Суду України поза правовими межами.».
Також Кармазін зазначає, що, відповідно до Регламенту підстав для відмови у його реєстрації не було, проте влада боїться резонансу і не хоче узаконювати цирк на арені Верховної Ради.