Юрій Кармазін на Радіо «Ера»

Юрій Кармазін, народний депутат від НУНС, перший заступник голови Комітету ВР України з питань правосуддя: «Януковичу треба вжити заходів для припинення всілякої війни, яку він оголосив опозиції»
Від першої особи
Про законодавчу реорганізацію “Нафтогазу”, про природу кадрових призначень і про долю опозиції

В цій програмі ми щільно поєднаємо політику і економіку. Поговоримо про законодавчу реорганізацію “Нафтогазу” і про природу кадрових призначень, і про долю опозиції.

Наш гість – народний депутат України, фракція „НУНС”, перший заступник голови Комітету ВР України з питань правосуддя Юрій Кармазін.

В парламенті я представляю Партію захисників Вітчизни парламентську.

На сайті ВР написано, що впродовж сесійного тижня 20-23 березня ВР України ухвалила 9 законів та 54 постанови. За результатами розгляду пропозицій президента 5 законів ухвалено в цілому, 1 закон відхилено. Отже, я ставлю вам запитання: ви задоволені процесом роботи ВР впродовж цього сесійного тижня?

Ви знаєте, складне запитання задаєте, через те, що я працюю не зовсім для всіх стандартно. Чому? Я працюю так, як має працювати кожен народний депутат. На превеликий жаль, нам не вдалося цього досягнути. Хочу сказати, що законотворення у нас зараз таке трішки примітивне, і чим далі, тим воно стає примітивніше. Тобто за ці два тижні ми отримали 11 вето президента. Можете собі уявити? Уряд, сформований президентом, подає закони до більшості, які приймає більшість, також сформована президентом. І вони так приймають ці закони, що президент вимушений, підписуючи всякий непотріб типу по приватизації залізниці і всього іншого, де вже почалися скорочення суттєві, і зараз він накладає 11 вето. Тому це законотворення таке, що я якось прийшов до висновку, що якби ВР зараз нічого не приймала, мабуть, було б набагато корисніше. Просто нічого. Тому що ми знищуємо законодавче поле, і той приклад – краще працювали раніше.

Раніше це коли?

Я порівнюю з тим станом, коли не було такої монополізації на більшість, на прийняття рішення, коли помахом руки все вирішується, причому відсутніми в залі депутатами. От сьогодні ми голосували, але ж в залі була тільки третина від складу більшості, і кожен нажимав за 3-4 депутатів. Це не є нормально. Опозиція цього нічого не робить. Я вам хочу сказати, як можна бути задоволеним тими законами, які прийняли?

З приводу запитання відповідальності і присутності народних обранців під час засідань ВР. Чи не здається вам, що ВР в принципі відмовилася сама від пропозиції поіменного голосування, в плані, коли пропонували ухвалити відповідний законопроект, і яким персоналізувався кожен момент натискання відповідної кнопки?

У нас і так кожне голосування поіменне. Абсолютно кожне. У нас немає виключень по кадровим питанням, що не є розумно. Нічого не треба придумувати нового. Треба просто почитати, а що ж є. Якась законодавча база є. А законодавча база є така – ми зобов’язані по закону, по регламенту ВР двічі в день фізично розписатися: вранці, перед ранішнім засіданням, і перед вечірнім. Дуже просто, не треба ніякого закону. Просто голова ВР має сказати: у нас біля столів реєстрації розписалися стільки-то народних депутатів, не зареєстровані карточки прошу витягнути – вони не приймають участі в голосуванні. Всього-навсього, треба одна хвилина, але треба політична воля. Треба, щоб голова ВР не боявся, а в нього за спиною 20 чоловік. Він толковий чоловік, але він боїться, що його за це знімуть. Але це виконання прямої норми Конституції, прямого припису.

В процесі голосування політична воля відсутня. Давайте з вами поговоримо про ту політичну волю, якої вистачило для ухвалення відповідних законопроектів, зокрема давайте поговоримо з вами про той законопроект – ваш власний, авторський законопроект, за який ви не голосували, але який парламент 270 голосами ухвалив, який стосується саме реорганізації “Нафтогазу”.

Для цього треба зробити маленький екскурс. Для цього ми маємо подивитися, чому ж Кармазін раптом почав врегульовувати цю сферу правовідносин. Є професійна зацікавленість? Ні. Як любий патріот України, я звертаю увагу на те, що Україні шкодить. Цей законопроект №94209 був зареєстрований 8 листопада 2011 року за підписом Миколи Азарова. Для того, щоб вам було зрозуміло, що в ньому є, я зробив таку порівняльну табличку, де є зміст положень чинного законопроекту, де є Кабмінівська версія. І коли я побачив, що відбувається, я поставив до відома керівництво опозиційних сил і сказав: люди добрі, це точно так, як залізниця – це іде питання кінцевого дерібану. Якщо це разом накласти на ту версію договору, який гуляв про здачу національних інтересів України в РФ в Інтернеті, а зараз ми вже маємо змогу з ним ознайомитися на сайті „ОРД”, він повністю висить там. Це той договір кінця 2011 року, під який фактично і робив Азаров свій документ. В цьому договорі, в проекті є страшні речі, наприклад, що ми створюємо разом СП, але це не саме страшне. Я скажу просто одну річ. Страшна річ ось яка. Україна зобов’язується ”потребление природного газа, включая сланцевый, добываемый на территории Украины, или закупая СП исключительно на внутреннем рынке. При этом украинская сторона гарантирует обеспечение запрета экспорта указаного газа с территории Украины”. Вдумайтесь, ми ще не почали добувати сланцевий газ, а можемо добувати і можемо експортувати його, а нам уже на майбутнє забороняється це мати. Тобто обмежити свій суверенітет. Ми ще не добуваємо газу на континентальному шельфі, де у нас запасів стільки, що ми можемо 1,5 тис. років ним торгувати. Немає залежності України від газу. Є залежність України тільки від розуму і від власної дурості. Коли я вивчив всі ці проекти, в тому числі договір між РФ і Україною „Расширение сотрудничества в газовой отрасли”, я зрозумів, для чого це ведеться, що це робиться. Ми з нашими фахівцями з Партії захисників Вітчизни розробили варіант, який нічого цього не дає зробити. Ми внесли законопроект, який є альтернативним, що дає право регламенту ВР зареєструвати закон, альтернативний законопроект. Альтернативний законопроект з’явився 22 листопада 2011 року. Ми протягом двох тижнів мали його зареєструвати. Я в своєму законопроекті вилучив абсолютно все, що стояло щодо приватизації – зміни до статті 7, це раз. І друге, вони ще внесли зміни в статтю 11 закону „Про управління об’єктами державної власності”, яка давала можливість за рахунок двоходовки повністю забрати любий об’єкт. Яким чином? Укладалася угода, скажімо, міждержавна, а потім вони добавляли слова, що не можна приватизувати, крім випадків, встановлених законом, а потім закон „Про ратифікацію”, і все воно відбувалося.

Багато довелося докласти зусиль для того, щоб переконати більшість проголосувати саме за ваш законопроект?

Ні. Я в своєму законопроекті передбачив, що неможлива передача відчуження цих основних фондів, передача з балансу на баланс. Тому наша перемога є, коли ми блокували, в тому, що уряд відмовився, коли почали переговори йти між фракціями, від свого законопроекту і раптом став на бік мого законопроекту. Побоювання наше було і опозиційної фракції тільки в одному, що до другого читання вони можуть внести в цей законопроект, на моїй основі прийнятий, абсолютно вивірений і не дає ніде ні шпариночки для відчуження чогось і передачі в управління, але під час другого читання можуть бути туди внесені любі поправки.

Коли ви почули, що він в цілому не буде ухвалюватися, ви вирішили не голосувати?

Ви правильно зрозуміли. Але ми зробили не так. Ми зробили відповідно до закону ”Про регламент„, ми попросили від двох фракцій перерву, і нам зобов’язані були. Але Литвин зібрав в себе нараду, а Мартинюк нагло вирішив проштовхнути все-таки законопроект. Мартинюк знав, що вони не підуть на голосування. Ми хотіли переконати про голосування в цілому. Я вам хочу сказати, що до мене підійшов голова фракції “Регіонів” Олександр Єфремов і сказав: якщо ви не будете голосувати і ви будете зараз подальше блокувати, ми будемо голосувати за свій варіант – за Кабмінівську версію. Я сказав: це безглуздо, але це ваше право – у вас є більшість, ви можете голосувати. Настільки було моє здивування, що вони все-таки поставили, що Макуха сказав: ні, законопроект Кармазина ми підтримаємо. І в цьому крику, в цьому лементі, коли ми наполягали все-таки на перерві, це розумний був би крок. Уявіть собі, президент знаходиться в Росії – це окрема тема, я вважаю за потрібне дати свою політичну оцінку, чого він туди поїхав. Він поїхав заявити фактично Росії ультиматум. А ЗМІ нічого про цей візит не повідомили, хіба що тільки в деяких російських Інтернет-виданнях з’явилося, що понад 13000 дол. коштував номер президента. І зараз єдине, що сказав Литвин: я не буду вносити, я не поставлю на голосування ці поправки, які будуть виходити за межі статті 116 регламенту. Але обіцянка Литвина, вибачте, він знову керує тільки 20 голосами. Він не може впливати на 190 голосів Партії регіонів, він не може впливати на „тушок”, яких там понад 20, він не може впливати на позафракційних, яких там більше десятка.

Давайте про взаємозв’язок з поїздкою президента.

Я бачу в цьому взаємозв’язок, який полягає в тому, що цим законопроектом ми фактично зробили крен в сторону Європи. І ми підсилили таким чином, підсилювалась позиція президента України. Я, знаєте, знаходжусь до нього в глибокій опозиції, але його позиція підсилювалась. І чесно сказати, йому треба було їхати не в такій ситуації, яка знаходиться в країні. Йому треба було зробити все для об’єднання опозиції, а для цього треба було виконати резолюцію ПАРЄ, йому треба було звільнити Тимошенко, йому треба було б вжити заходів до звільнення Луценка, йому треба було вжити заходів про припинення всякої війни, яку він оголосив опозиції, і через те тоді б ми говорили всі одним голосом. Але я вам скажу, чому підсилило б позицію президента. Якби ми б мали злагоду внутрішню, консолідованість суспільства, направлену на захист економічних інтересів. Тому що і Юлія Тимошенко, і її фракція, і фракція „Наша Україна” завжди мали одну позицію, що все, що стосується газотранспортної системи, це стратегічне для України, як і земля, як і залізниця, і це стратегічні є ресурси. Ми підписали з Європою договір „Про заснування енергетичного співтовариства”. Ми мали до 1 січня 2012 року виконати ці угоди з європейським співтовариством. Ми їх не зробили. Ми законом „Про засади і функціонування ринку природного газу” прямо закріпили принцип розмежування діяльності на газовому ринку. Тобто та організація, яка займається транспортуванням, не може або видобувати, або постачати, або зберігати. І навпаки та, яка газорозподільна, не може інше робити. Через це ми підсилювали, таким чином, президента, бо ми пустили б серйозно посередника в ці відносини ЄС, який би міг відслідковувати, а скільки ж іде газу того, і про це мова йде.

Як би ви підсилили президента?

Ми б консолідацією суспільства і ухваленням нормальних законопроектів підсилили б переговорну позицію президента. Чому? Тому що посилили б взаємозв’язок з європейською спільнотою. Європейська спільнота зреагувала б позитивно на політичні зрушення, які б відбулися внаслідок консолідації України. Всім європейським державам “Газпром” вимушено пішов на знижку в 10%. Нічого вони нікому не давали, ніякої труби не давали, нічого. Нам же ставлять вимоги, що ми вам дамо знижку в 10%, якщо ви нам дасте долю в вашій нафтогазовій системі.

Вам не здається, що цим законопроектом ви самі на себе накликали лихо, якщо взяти до уваги коментарі, які лунають тепер з вуст опозиції?

Я потратив значний час на вивчення цього питання, на розробку законопроекту і все зробив для зупинки урядового законопроекту. Ніхто більше із тих, хто сьогодні болтає язиком, не спромігся внести альтернативний законопроект. Чим самим хотіли допустити найгірший варіант прийняття урядового законопроекту. Чому? Тому що по принципу „жити чим гірше – тим краще” я не можу і не буду. Ті, хто сьогодні 1-2 чоловіка, хто коментує, що якісь загрози має цей закон – ці люди не прочитали законопроект. Я можу назвати прізвища , які до мене підходили і казали: а урядовий законопроект не несе ніяких небезпек. Отак вони говорили. Зараз вони поміняли свою позицію, коли я їм відкрив очі і показав, що ось може бути і т.д. Де в них совість є?

Ви заперечуєте факт того, що в законопроекті закладені можливості для прихованої приватизації української ГТС?

Це абсолютний абсурд. Тому що прямо чорним по білому написано, що приватизація заборонена. Друге, у нас альтернатива була урядовий законопроект, в якому все дозволяється – і приватизація, і здача, все, все передбачається. І те, що уряд цього разу все-таки наступив на горло і не проголосував за свою власну ініціативу, це взагалі перший випадок в історії. Для мене було настільки несподівано, коли оголосили від імені уряду в минулу п’ятницю, що вони готові підтримати альтернативний законопроект, що я, чесно кажучи, був гордий, що вдалося відбити цю атаку. Якби ми такого змогли добитися по залізниці, то не було б зараз того, що відбувається, – в кожній залізниці скорочується вполовину число відділень, майже на 50% скорочується число людей.

Один з експертів, зокрема Олександр Тедійчук, каже, що законопроект Кармазіна „Про реорганізацію “Нафтогазу” захищає українську ГТС від легкої приватизації, а від хитрої він не захищає. Тобто, виходить, всі ми знаємо, що в будь-якому законопроекті закладені щілинки для можливості варіацій.

Я вважаю, що це не зовсім серйозне зауваження. Тому що так можна сказати про все. А треба показати, по-перше, а по-друге, всіх задовольняє, що в нас “Нафтогаз” неефективний. Всім же зрозуміло, що з бюджету далі ми його фінансувати не можемо, що ми фінансуємо розкрадання, що ГТС не прозора, що газ, який у нас добувається. іде на експорт, і на ньому наживаються, а в школи дають до 800 доларів газ. Ось що відбувається. Навіть вище тієї ціни, як закуповують з РФ.

Чи ви чули коментар стосовно вашого законопроекту заступника міністра енергетики і вугільної промисловості Володимира Макухи?

Він сказав, що немає ніякої загрози.

Заступник міністра енергетики і вугільної промисловості сказав, що в процесі розгляду законопроект, який був ухвалений в першому читанні, буде відкоректований для створення консорціуму з управління ГТС. Він сказав: в редакції, ухваленій в першому читанні, є деякі некоректні моменти з юридичної точки зору, усунувши які, з’явиться можливість створити Консорціум. Це буквально одне-два слова, які створюють розмитість положення.

Оце якраз те, чому я висунув альтернативний законопроект. Щоб розвалити зразу урядові пропозиції, які були направлені на внесення змін до закону „Про управління об’єктами державної власності” і давали можливість створення цього консорціуму. І я попереджав, що навіть якщо поміняти, то це може впливати на кінцевий результат. Володимир Макуха видав їхні сподівання, що ми і так знаємо, що оприлюднив зараз про той договір, про створення консорціуму з РФ, який вони планують за 33%. Я не думаю, що ми дамо їм внести зміни. Ми будемо знаходити способи боротьби. Але я хотів би, щоб ви зрозуміли, що в тій формулі, яку написав Кармазин, немає місця консорціуму. Просто немає. І це підтвердив зараз Макуха. Консорціум може створюватися, коли він створюється на паритетних началах – сіли люди і вкладають гроші з нуля, і це є Європа, це є Україна, і це є Росія. Тоді можна про щось розмовляти, але все треба розраховувати. Якщо ж він створюється так, що ми маємо просто подарувати комусь частину нашої власності і фактично частину енергетичної безпеки і фактично частину нашого суверенітету і обмежити свій суверенітет, то це, очевидно, неправильно. І ті речі, які я вам прочитав з того договору, з яким можуть вже сьогодні ознайомитись наші слухачі на сайті „ОРД”, хай обов’язково ознайомляться і подивляться, що там закладено. Це все таємне стає явним, і явним став, слава Богу, цей договір.

Я б хотіла, щоб ми з вами торкнулися важливої події цього тижня – це те, що у нас з’явився очільник в Міністерстві економіки, ним став Петро Порошенко. Як ви відреагували на призначення і рішення саме Петра Порошенка? Як ви думаєте, які наслідки будуть політичні, економічні?

Двояко відреагував. Ви знаєте, я відношусь до Петра Олексійовича нормально, позитивно, але я не вважав за необхідне зателефонувати йому і дати пораду, щоб він йшов в уряд чи не йшов. Це його вибір. Він має зробити його сам. Чесно кажучи, мені прикро, що людина, яка все зробила для повалення режиму Кучми–Януковича, зараз буде фактично вмонтована в цей режим. Інша річ, що країна на порозі дефолту. Інша річ, що країна на порозі страшної кризи. Ми бачимо це по бензину, по вартості без зміни ціни долара менше 7 грн. При ціні за долар 8. При Юлії Тимошенко було менше 7 грн. за літр, а сьогодні вже 1. В мене двояке тому і враження, що в принципі серед команди непрофесіоналів з’явився хоч один професіонал. А Петро Олексійович професіонал. А те, що він один не витягне це, в цьому статусі, з цими можливостями він не витягне економіку України. Не витягне. Це значить, що для нього самого це не зовсім позитив.

Чи не вважаєте ви, як вважають деякі ваші соратники, що таким чином послаблено опозицію цим призначенням ?

Ви розумієте, Петро Олексійович останній час не заявляв про різку свою опозиційність, через те, що він конструктивна людина і крім того то в нього хотіли забрати „5 канал”, то заважали іншим речам, і звісно в нього тут зв’язана трішки позиція була. Те, що його не буде в опозиції, то головне, щоб Україна не пропала. Він чітко заявив, що він буде йти на вибори. Це значить, що він бачить трішки інше свою задачу, і це абсолютно правильно.

Електронний лист: «Как избавить страну от карманных прокуроров и судей? У нас сейчас чиновники – каста неприкасаемых, даже с явными многомиллионными хищениями».

Я хочу сказать одну вещь. Поверьте мне, что бывает свет в конце туннеля. Я вот взял документ, вы такого документа не видели очень давно. Суть его очень проста. В Донецкой области есть город Артемовск, там есть детский дом. И вот по этому областному специализированному дому ребенка принято решение Донецким облсоветом о том, что он уничтожается – здание понравилось олигархам, они решили что под Евро-2012. Когда люди обратились к нам в Партию защитников Отечества, мы сделали вот что. Я, во-первых, выехал сам лично, мы подали иск в суд. Мы проиграли первую инстанцию, мы проиграли вторую инстанцию, но в третью инстанцию – вот решение Высшего Административного суда Украины, которое принято совсем недавно, 29 февраля 2012 года. И в этой инстанции судьи, их честь Смакович, Мойсюк, Мироненко приняли решение отменить решение сессии, отменить решение судов. И дом ребенка остался – 50 людей работают. 50 людей – 50 женщин. Дай им Бог здоровья, они боролись как могли. Дети там будут, и мы добились того, что все-таки правосудие бывает и торжествует сегодня. Несмотря на ту пессимистическую ноту, о которой говорит слушатель. Поверьте, им было непросто, этим судьям, но они приняли это решение. Честь и хвала, что есть такие честные, неподкупные судьи.

Слухач: Зараз є такі відомі факти, зокрема, оці газові лишки, там близько 2,5 млрд. Але ви знаєте, на соціальні програми немає, щоб забезпечити всіх інвалідів транспортом, потрібно 4,5 млрд. Наскільки це є справедливо в нашій державі і що опозиційні сили роблять, щоб перестали жирувати?

Дійсно відкати при будівництві є здоровенні. Відкати при будівництві доріг в деяких областях, наприклад, в Криму досягали до 80%. Це дійсно такі колосальні факти. Що опозиція робить? Опозиція обнародує ці факти, опозиція ставить їх до відома прокуратури, СБУ. Є наші відповідні запити, є наші відповідні звернення. Навіть є звернення, яке говорить про те, що об’єм наших газогідратів в Чорному морі сягає 50 трильйонів кубометрів, що ми можемо забезпечити Україну на півтори тисячі років газом. І все це ми звертаємося, оприлюднюємо, доводимо до відома людей. Так сталося, що вони опинилися при владі, і в них сьогодні все в руках: і правоохоронні органи, і Генеральна прокуратура, і СБУ, і МВС. Опозиція зараз може тільки підіймати ці питання, апелювати до суспільства, доводити і під тиском того, що це стало відомо, в тому числі і по вишкам і по всьому іншому, я поставив питання про відсторонення і міністра закордонних справ, і суддів Конституційного Суду – 14, які прийняли, угробили ці сподівання людей. Я вніс відповідні законопроекти про зменшення фінансування Конституційного Суду на 50 млн. грн. – це дуже серйозні суми. Це для того, щоб зібрати ці 4 млрд. Щоб ви знали, Сергій Соболєв як голова опозиційного уряду заявив про те, що ми знайшли на засіданні опозиційного уряду 7,3 млрд. грн., які можна пустити якраз на соціальні потреби.

У нас є лист від Володимира з Хмельниччини: ”Декілька тижнів тому знову з’явилася ініціатива, на цей раз від комуністів, по відміні депутатської недоторканності, яку підтримують “регіонами” і, зрозуміло, інші учасники більшості в парламенті. Як ви вважаєте, чи це не є один із способів більшості розправитися до кінця з опозицією, яка напередодні виборчої кампанії набирає все більше прихильників серед виборців, а більшість втрачає симпатії навіть серед своїх постійних прихильників?”.

Я хочу подякувати за інтелектуальне питання, і він на нього фактично відповів. Це дійсно передвиборчий крок – по-перше, а по-друге, я хочу вам сказати те, чого поки що ніхто не зрозумів. Фактично з опозицією зараз планують розправитися з допомогою КПК. Не треба вносити ніяких змін до Конституції, і не треба знімати недоторканність, вона знімається. Я скажу зараз як. Мова йде про те, що тепер, якщо в Конституції передбачено, що народним депутатам гарантується, що вони без згоди ВР не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, не може бути звинувачення пред’явлено, вони не можуть бути затримані, заарештовані, то тепер буде записано, що вони можуть бути тільки затримані і заарештовані. Тепер просто робиться в цьому проекті. Висувається звинувачення генеральним прокурором хоч проти 300 чоловік зразу, і вони можуть ходити під звинуваченням, і проти них можна буде всі робити слідчі дії і т.д. Тобто зробити не одну Тимошенко, Луценка, а 300-400 і т.д. Це насправді те, що я побачив в цьому КПК – жахливіша, серйозна річ перед виборами, яку хочуть протягнути тут, фактично наплювавши на Конституцію. Що стосується того, чи потрібна чи ні ця недоторканість. При справедливій судовій системі, при справедливій прокуратурі, СБУ, МВС ніяка недоторканість нікому не потрібна. В нашому суспільстві зараз ви бачите, що відбувається. Ніяка недоторканість не допомагає. Народному депутату Павловському, який, виявляється, написав ”Юлі – волю”, і проти нього порушили кримінальну справу тільки за це і звинуватили, що він всій Україні завадив святкувати Новий рік. Проти нього порушили кримінальну справу. Це не жарти. Я пам’ятаю батька цього хлопця, Михайла Павловського. Це величезний патріот України, це колосальний економіст, який доводив, що маємо йти трішки іншим шляхом. І син його йде також правильним шляхом. Але зараз, щоб зупинити його активність, порушили кримінальну справу на голому місці.

Слухач: То, что вы говорите, это вообще видят все. Те беззакония, которые творятся в стране. Многие не верят, что что-то можно поменять. Вызволите Юлию Тимошенко из тюрьмы, и люди поверят, что оппозиция на что-то способна.

Цього тижня ВР ухвалила в першому читанні постанову „Про виконання резолюції ПАРЄ”, але є деякі вимоги, які не були включені. Коментуйте разом.

Я благодарю нашего слушателя за его правильный абсолютно подход и хочу остудить немножко вас, Татьяна. Почему? Вы оптимистка. Я взял с собой то, что они сейчас приняли. Вы возьметесь за голову от этого маразма, который приняли. Прийняли законопроект Попеску «План заходів щодо реалізації положень висновку №190 ПАРЄ “Заявка України на вступ до Ради Європи” та резолюції №1862„. Ви знаєте, що тут є? Перший пункт взято до відома, що президент організував Конституційну Асамблею, другий пункт – прискорити підготовку проекту КПК, третій пункт знову – рекомендувати всім політичним силам долучитися до участі в Конституційній Асамблеї і четвертий – рекомендувати Кабміну забезпечити розробку проектів законів „Про адвокатуру” та “Про прокуратуру”. Це все, що є в цій недолугій постанові. Натомість була відхилена абсолютна розумна виважена постанова авторства народного депутата, колишнього посла, першого посла в США Білоруса, Шкіля, Тарасюка. Виважена, хороша постанова, де ставилося питання: в місячний термін підготувати і внести криміналізаційні зміни, закликати президента виконати свої функції як гаранта Конституції і т.д. Я зараз подав свої пропозиції, оце вони – вони величезні. Вони скоротили розгляд, вони хитрі, вони знають, що перерва зараз на тиждень і ніхто не встигне нічого подати із депутатів. Я вже подав. Ми робимо законодавчим шляхом спробу витягнути Тимошенко з в’язниці. Якщо нам не вдасться таким чином витягнути, якщо влада не дослухається до цього, народ визволить Тимошенко з темниці зовсім іншими методами.