Від Президента і людей замовчували правду про аварію


ОСОБИСТО! ТЕРМІНОВО!

Президенту України
Януковичу В.Ф.

Щодо свідомого замовчування від Президента України та українського народу інформації про виникнення аварії на ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від 21.03.2012, що призвело до забруднення атмосферного повітря та водного басейну Запорізької області та загрожує життю та здоров’ю громадян, притягнення винних осіб до відповідальності та вжиття відповідних заходів реагування

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ
(в порядку статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України»)

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
Двадцять років тому Україна здобула статус незалежної держави і вступила в новий історичний період свого розвитку. За природними умовами вона є однією з багатих країн світу, що дає підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє. Територія України займає площу 60355 тис га. Близько 95% її території — рівнинна частина, а на долю гірських систем Карпат та Криму припадає лише 5%. Ліси займають 19% її території.
Разом з тим Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. Чого варта лише одна ЧАЕС! Це — результат непродуманої і екологічно необґрунтованої господарської діяльності керівних структур колишнього СРСР.
Вельмишановний Вікторе Федоровичу, звертаюсь до Вас саме з ось якої ситуації. Напередодні Вашого візиту до м. Запоріжжя, який був запланований на 22 березня 2012 р., там сталася страшенна аварія. Так, 21 березня 2012 року на ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», під час здійснення виробничого процесу, вийшов з ладу сольовий хлоратор. Причин аварії є декілька:
по-перше, грубо було порушено дозу загрузки речовини до хлоратора (як мені було повідомлено, керівництво намагалося максимально перевиконати норму виробництва, адже продукція була вкрай необхідна для виконання договірних зобов’язань);
по-друге, існуючий незадовільний технічний стан хлоратора — вказаний прилад потребує капітального ремонту вже протягом шести років;
по-третє, всупереч технологічному процесу, відповідно до якого при виробництві титану потрібна наявність двох таких хлораторів: один з яких є основним, а другий – резервним, на виробництві наявний лише один.
Таким чином, внаслідок недбалості керівництва, незадовільного технологічного стану та грубого порушення технологічних норм протягом декількох діб здійснювався викид високонебезпечної речовини як в атмосферу, так і у водні басейни м. Запоріжжя та області. Так, після аварії біля магазину по вул. Скворцова м. Запоріжжя, був здійснений замір, результати якого показали перевищення гранично допустимої норми концентрації високонебезпечної речовини у 3,5 рази.
Нагадаю, хлор – це сильнодіюча отруйна речовина (СДОР), яка характеризується високотоксичною і подразнювальною дією, а також викликає хімічні опіки. Потрапляє в організм людини через органи дихання і шкіру. За ступенем дії на організм людини хлор належить до шкідливих речовин 2 класу небезпеки (“високонебезпечні”), за ступенем токсичності — до 2 групи (“високотоксичні”), за характером токсичності — до групи “припікаючі”. Дія хлору на людину протягом однієї хвилини за концентрації 3000 мг/м3 — смертельна, 300 мг/м3 — небезпечна, 30 мг/м3 — викликає задушливий кашель, 0,3 — 3,8 мг/м3 — визначається на запах, 0,9 – 8,7 мг/м3 межа подразнюючої дії. Хлор викликає різке подразнення слизових оболонок очей, верхніх і глибоких дихальних шляхів і легенів. Отруєння хлором за великих концентрацій може призвести до миттєвої смерті від хімічного опіку легенів і зупинки серця. Отруєння хлором за середніх концентрацій викликає різкий загрудний біль, печію і різі в очах, сльозотечу, задушливий сухий кашель, збудження або пригнічення, набряк слизових оболонок зева, гортані, голосових зв’язок, легенів. Так, 1 цистерна (50т) такої речовини може призвести до смерті всіх жителів міста-мільйонника.
За отриманою мною інформацією, аварія просто була катастрофічна. Замість того, щоб хлор поступав у технологічну сітку, він повністю йшов по трубам до атмосфери, з урахуванням того, що технологічний процес не переривався. Якщо б не зусилля працівників, весь технологічний процес, весь завод повинно було б зупинити. Однак, завдячуючи героїчним зусиллям працівників ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», підкреслюю не керівників, а саме робітників, аварію було ліквідовано. Так, працівники в протигазах при температурі 50 °C — 60 °C з відбійним молотком розчищали хлоратор з метою уникнення катастрофи.
Завдячуючи лише тому, що вітер дув в сторону степу, хлор пішов у цю сторону, а не на місто. Однак, все одно й атмосферне повітря, й водні басейни, в тому числі р. Дніпро, піддалися нищівному забрудненню.
Трагічним є той факт, що достеменно невідомо про об’єми викиду хлору та, відповідно, про всі випадки негативного впливу на здоров’я людей та навколишнє середовище, адже жодної інформації в жодному ЗМІ з приводу зазначеної інформації немає.
Досить незрозумілими є дії посадовців ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат». Жодного повідомлення про вказану аварію ні від керівництва комбінату, ні від органів державної влади не було надано.
Невже повертаються часи Радянського Союзу, за яких, події, надзвичайні ситуації, аварії несамовито приховувались від суспільства, прикладом такої страшенної таємності є ситуація, яка виникла на Чорнобильській АЕС, коли спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів, внаслідок чого радіоактивного зараження зазнали близько 600 тис чоловік.
Невже, життя та здоров’я людей починає в нашій державі коштувати так замало, що комерційні інтереси, репутація перевищують?!
Підкреслюю, що по сьогоднішній день жодного повідомлення ні з Міністерства надзвичайних ситуацій, ні з Запорізької обласної державної адміністрації, ні з самого комбінату, взагалі, від жодного уповноваженого органу про аварію не надходило. З боку керівництва комбінату всіма можливими засобами та способами замовчується факт аварії. Можливо це якийсь новий формат управління таким величезним підприємством? Однак, існують очевидці та безпосередні ліквідатори, які достеменно можуть підтвердити факт аварії.
З огляду на вказану ситуацію, нажаль, вимушений констатувати, що події які ми спостерігаємо в державі є чи не найбільш ганебними та цинічними по відношенню до громадян України, права, свободи та гарантії яких визначають зміст і спрямованість діяльності країни, утвердження та забезпечення яких є головним обов’язком держави.
Звертаю Вашу увагу на те, що ст. 50 Конституції України передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Державою кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
На міжнародному рівні право на інформацію є одним з визначальних. Так, проголошення на першій сесії Генеральної Асамблеї ООН (1946) свободи інформації як фундаментального права людини, критерієм усіх прав людини, критерієм усіх свобод. Право на інформацію закріплено у Загальній декларації прав людини (1948), Міжнародному пакті про громадянські та політичні права. Обов’язок надання екологічної інформації закріплений Стокгольмською декларацією (1972 р), Декларацією Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища та розвитку, відповідно яких забезпечується доступ громадськості до екологічної інформації та участі у вирішенні екологічних питань. Також, Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, яка була ратифікована Україною у 1999 році, передбачає повний, всебічний обмін між суб’єктами інформації щодо стану навколишнього середовища, зокрема обов’язок підприємств, установ, організацій повідомляти органи державної влади та суспільство про всі аспекти, які стосуються екологічного тану, і в першу чергу, повідомлення суспільства та органи державної влади про аварії, які є загрозливими для життя та здоров’я людей та екологічного стану навколишнього середовища.
Національне законодавство також закріпляє право громадян на інформацію та безпечне довкілля, це: Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Повітряний кодекс України, Лісовий кодекс України, Кодекс України про надра, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 9-12), Про екологічну експертизу, Про охорону атмосферного повітря, тощо.
Поміж іншого, як правник, можу цілковито констатувати, що наразі в Україні гарантії держави, зокрема, забезпечення права громадян на безпечне довкілля, інформацію повністю та цілковито знехтувані.
Виникає логічне питання, чому керівництвом ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» замовчується про факт аварії? Кому це потрібно?
Фактично, вельмишановний пане Президент, в день візиту в м. Запоріжжя Ви були в епіцентрі аварії. Чи знали Ви, особисто, про це?
Нажаль, наразі з боку посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також уповноважених органів державної влади існує повна безвідповідальність.
Провівши попередню оцінку фактів, повідомлених мені, вбачається грубе порушення керівництвом ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» норм чинного законодавства, зокрема повне нехтування законодавчих приписів щодо забезпечення екологічної безпеки населення, доведення до суспільства, органів державної влади інформації про аварію, яка має негативні наслідки для здоров’я та життя громадян.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.16 Закону України „Про статус народного депутата України”, —

ПРОШУ:

1. Організувати перевірку фактів грубого порушення норм чинного законодавства керівництвом ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в частині порушення екологічної безпеки, не доведення інформації до відповідальних органів державної влади про виникнення аварії, завдання значних збитків навколишньому середовищу.
2. Вжити всіх можливих заходів щодо недопущення повторення аналогічної ситуації, розглянути питання щодо відповідності керівництва ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» займаним посадам.
3. Вжити заходів щодо виявлення осіб, якими свідомо було приховано факт виникнення аварії на ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та недоведено до суспільства.
4. За наслідками перевірки, внести на розгляд уповноважених органів відповідні акти реагування, щодо прийняття по кожному з наведених фактів рішення в порядку ст. 97 КПК України.

З повагою, Юрій КАРМАЗІН