Кармазін: «Історії не знає ніхто, її знають тільки очевидці»


Що робити, коли минуле залишає за собою актуальність і важливість до сьогодення? Його треба вивчати. Тому, до відома читачів, надається стенограма засідання “круглого столу” на тему: “НАДАННЯ ПРАВА ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРОВЕДЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА МИТНИМ ОРГАНАМ УКРАЇНИ” за 10 лютого 2010 року
Переходимо до обговорення. Слово надається народному депутату України Юрію Анатолійовичу Кармазіну.

КАРМАЗІН Ю.А., перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя (Блок «Наша Україна – Народна самооборона»).Щиро вітаю всіх присутніх! Передовсім, шановні колеги, шановні народні депутати, представники правоохоронних органів, митниці, їх поки до таких не відносять, я хочу сказати, що історії не знає ніхто, її знають тільки очевидці. Я з 1994 року спостерігаю і вивчаю аргументацію і висновки Служби безпеки, МВС, Генеральної прокуратури, Мін’юсту та Кабінету Міністрів. І ось сиджу і думаю: а що було б, якби я колись піддався на вмовляння, у тому числі і служб, які я зараз назвав, і такої статті, як контрабанда взагалі не було б у Кримінальному кодексі?

Я можу підняти, у мене як у керівника робочої групи з прийняття Кримінального кодексу є всі пропозиції ваших шановних установ, які казали, що на даний час, через 10 років після прийняття кодексу, у нас уже не буде контрабанди, нічого незаконно не переміщатиметься, повна декриміналізація, повна. Однак і декриміналізації немає, бо криміналізації повно, і контрабанди повно, і боротьба з нею ведеться абсолютно ніяк. Про те, що вона ведеться абсолютно ніяк, свідчить хоча б те, що ви самі собі не хочете сказати правду.

Я дякую представникам комітету, зокрема його голові Ігорю Григоровичу за те, що він надав можливість отримати матеріали абсолютно всім, хто хотів це зробити. Я ознайомився з цими матеріалами. Хочу сказати, що жодних статистичних даних ні Служба безпеки, ні МВС не навели. Ось надає статистичні показники щодо контрабанди митниця, повністю: куди, скільки, на які суми, за який рік, щодо справ, які за їхніми матеріалам порушило СБУ – до 80 справ на рік, написана графа, по 141 мільйону гривень, і це ж орієнтовно, без проведення експертиз, бо експертизи проводяться тільки за порушеними кримінальними справами. І далі інформація відсутня. Про що ви говорите, шановні? Це що, приклад взаємодії? Це приклад безсовісності у взаємодії. Це перше.

І друге. Яка може бути взаємодія сьогодні з митницею Російської Федерації, Білорусі, Польщі, Угорщини, Румунії, Туреччини, всіх сусідніх держав? Яка може бути взаємодія? З ким їм взаємодіяти? З митницею вони не можуть, бо в них немає цього статусу, а з цими вони не будуть, бо їм своє законодавство не дозволяє.

Яка інтеграція в Європу? Там чітка вимога є, і представництво України при ЄС повідомляє, що ЄС очікує від України модернізації діяльності митної служби шляхом розширення правоохоронних повноважень, включаючи можливість здійснення досудового слідства та оперативно-розшукових заходів (лист від 16 вересня 2008 року). І що, ми реагуємо якось на це?

Я спостерігаю за тим, як порушується законодавство щодо боротьби з контрабандою на західному, на східному кордоні, на території Одеської, Вінницької областей, Автономної Республіки Крим. Слава Богу, я чотири роки працював головою Комісії з вивчення політико-правової ситуації в Криму, у найстрашніші 1994—1998 роки, коли нам взагалі загрожувала втрата Криму. Так ось я дивлюся і думаю: Боже праведний, ви що, не знаєте реального стану справ? Ви що, не бачили рішень судів? Чи треба називати, рішеннями яких судів забирали у митниці, а митники не могли захистити державних інтересів, бо не мали права на оперативно-розшукову діяльність? Бо так би вони взяли, пришили б розмову злочинців з суддею-хабарником, і все! Тонни цукру, курячі стегенця, все сюди йде. І навіть та продукція, що підриває економічну безпеку нашої держави. Ви що, не знаєте про це? Я вже не кажу про зброю. Ви розумієте?

Нам сьогодні кажуть: буде конкуренція. Ви знаєте, я теж багато років думав, що, може, буде конкуренція і таке інше. А тепер, очевидно, треба сказати: так, потрібна конкуренція, потрібна, тому що треба це розворушити. Це по-перше.

І по-друге. Я бачу, що краще державі й надалі утримувати таку ситуацію чи ні? Ми запропонували, перший раз внесли у 2000 році на новій концепції Кримінально-процесуальний кодекс. Ми мріяли, щоб разом… Як тільки прийняли новий Кримінальний кодекс, одразу ми з народним депутатом Бандуркою внести проект Кримінально-виконавчого кодексу. Слава Богу, що ці два кодекси пропхнули. Бо багато вчених є, які приходять і кажуть: «Підпишіть, от у нас тут такі впровадження». Щоправда, ці впровадження нікому не потрібні, ті докторські і кандидатські дисертації просто нікому не потрібні! Але вони щось там пишуть з приводу Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів, а нового Кримінально-процесуального кодексу досі немає.

Ми внесли з народними депутатами Мойсиком, Вернидубовим, Ківаловим проект Кримінально-процесуального кодексу, який вже відповідає всім європейським вимогам. Знову він гальмується, знову гальмується! Ми що, чекаємо, коли уряд внесе? Та він вже не може бути внесений від уряду! Я сьогодні чую, що ось, чекають від уряду проекту Кримінально-процесуального кодексу. Він вже не може бути внесений, бо згідно з Регламентом не може бути альтернативного проекту, якщо він протягом двох тижнів не внесений. Це просто, щоб знали, хто ще хоче там щось писати. Тож треба працювати над тим, що є.

І дивлюся зараз на результати роботи. Дуже погано, що ми не маємо даних, скільки справ пройшло через суд. І хто це придумав, що навантаження на одного слідчого має бути 32-35 справ, хто? Подивімося 2008 рік: сума контрабанди – 5 515 188 000 гривень! А ми рахуємо, що краще для держави – утримувати 30 слідчих чи не утримувати 30 слідчих? Ви ж зіставляйте розмір шкоди і розмір того, що ми можемо зупинити. І вивчайте, як у нас цей «футбол» відбувається.

Я задоволений тим, що Генеральна прокуратура нарешті розплющила очі і побачила, що це ніяк не зашкодить правам Генеральної прокуратури, що вони можуть здійснювати нагляд абсолютно адекватно. А тепер кажуть: треба видатки на підготовку і навчання кадрів. Я попросив, покажіть, що у вас по кадрах виходить. А по кадрах ось що виходить. Виявляється, що в митниці на сьогодні в підрозділах, які ведуть боротьбу з контрабандою, працюють 1598 осіб, або 9 відсотків загальної чисельності, з них 245 осіб, які дізнання здійснюють, 93 відсотки яких мають вищу юридичну освіту.

А тепер давайте подивимося. Я пробивав колись, разом з Віктором Андрійовичем Ющенком ми писали законопроект про статус слідчого. А потім, коли парламент прийняв закон, йому один з генерал-полковників у відставці успішно підсунув вето на той закон. Наклали вето, ну, а потім дали команду долати. Так ми угробили все слідство в державі, втратили інтелект правоохоронних органів. Тому що люди розчарувалися, пішли на пенсію. І ми тепер який маємо показник? Генерал Євдокимов не дасть мені обманути, приблизно 50-60 відсотків.

ЄВДОКИМОВ В.М. Чого?

КАРМАЗІН Ю.А. 50-60 відсотків слідчих мають вищу юридичну освіту.

ЄВДОКИМОВ В.М. Та, мабуть, 86 відсотків.

КАРМАЗІН Ю.А. Ні, немає, на сьогодні немає. Ну добре, навіть якщо 86 відсотків. А тут вже готових є 93 відсотки.

Чому ми перестраховуємося, чого боїмося? Один заступник голови Державної митної служби – працівник СБУ, другий – працівник МВС, які пропрацювали там по 25-30 років, маючи досвід здійснення оперативно-розшукової діяльності. Тобто з одного органу людина перейшла в інший орган.

Я подивився: тільки з працівників Департаменту організації служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил досвід правоохоронної роботи мають 183 особи, 132 мають досвід проведення оперативно-розшукової роботи. Тобто на них фактично тільки треба поновити деякі документи. Якщо говорити за великим рахунком, всі розуміють, про які документи йдеться. У підрозділах внутрішньої безпеки ситуація ще краща: із 75 працівників 57 мають досвід ОРД. Якщо говорити про навчальні заклади: є Академія Державної митної служби, є інститут, є спеціалізовані факультети – все свідчить про те, що ми ту крапельку зможемо знайти.

Як було без того, ми вже бачили, Ігорю Григоровичу, і сьогодні бачимо. Якщо за великим рахунком, то я дотримуюся Конституції. А в Конституції, у пункті 9 Перехідних положень, записано: «Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства – до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування».

Тобто ми тоді заклали фундамент для подальшого розвитку єдиної системи органів досудового слідства. І ми мали до цього йти, але ж ми до цього не прийшли. Тепер є два способи: або давайте позливаємо все (але я бачу, що нині це не на часі, ми не зможемо цього зробити, фінансово не зможемо, організаційно не зможемо на цьому етапі розвитку держави, тобто практично ми не зможемо виконати теоретичне завдання, яке поставили собі у 1996 році, бо ми думали, що будемо жити краще, а стали жити гірше), або далі підемо, поки що тимчасово на тому, що на сьогодні маємо. Хоча я переконаний: для того щоб реально забезпечити процесуальну самостійність слідчого, нам треба прийняти закон про статус слідчого.

І тому, відповідаючи на перші два запитання щодо першого законопроекту: чи треба надати митній службі статус правоохоронного органу? Так, треба. Чи на часі сьогодні декриміналізація? Ні, не на часі. Відповідаючи на запитання, чи треба надати митній службі право здійснення оперативно-розшукової діяльності, я відпо­відаю ствердно: так, треба надати таку можливість. Ми в будь-якому разі можемо повернутися до цього питання, якщо це право якось не так буде використовуватися.

Говорячи про навантаження на одного слідчого, я хотів би запитати, напевно, риторично: а яке навантаження, за кількістю направлених до суду справ, у слідчих Служби безпеки України? Хтось може відповісти?

ШИХНЕНКО С. Ф. Приблизно 5-6 кримінальних справ залежно від категорії.

КАРМАЗІН Ю.А. За рік! Повторюю: за рік, це щоб ви розуміли. Я знаю, в МВС там страшна ситуація, дуже складна. Тому в МВС треба слідчим надати особливий статус, підвищити заробітну плату, бо люди валяться, просто валяться. Я хочу підтримати слідчих МВС у даному разі. Я просто знаю стан справ, розумієте? І тому в нас так і виходить, що одні працюють, як мокре горить, а тут ми ті самі справи щодо контрабанди, що в СБУ 4-5 на рік, кажемо: ні, хлопці, ви будете по 35 розслідувати. То давайте ж з однаковими критеріями підходити! Це перше.

І друге. Знаєте, якби я не читав усі доповідні з 1994 року у статусі голови комітету, першого заступника, голови спеціальної комісії, я, можливо, не розумівся б на цьому, але я чітко бачу і пам’ятаю результати по кожному року. І я думаю, що нормальна, здорова конкуренція приведе до того, що і кількість справ буде не 350, як тепер, а набагато більша, бо матеріали не будуть гробити, і старатися будуть перший час, це 100 відсотків. Це ніяк не завадить міліції, там такий незначний розмір…

Питання стоїть тільки одне: який обсяг оперативно-розшукової діяльності надати митній службі, в яких межах? Бо в різних країнах по-різному: у Білорусі – трошки обмежений обсяг, в інших країнах – розширений. Яким шляхом ми підемо? Я думаю, що треба йти таким шляхом: скільки просять – стільки й надати. Пам’ятаєте, як колись Горбачов сказав: «Скільки хочуть суверенітету, хай візьмуть». Навіщо? Для успішної роботи. Не справляється Макаренко – відповідай, знімають Макаренка. Правильно ви сказали: Кармазін не справляється, вийшов за регламент – зупиняйся.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу, за дуже ґрунтовний, аналітичний виступ. Ви справді всі питання охопили. Думаю, ми обов’язково порушені вами питання врахуємо і проекти доопрацюємо.