Кармазін. «Для того, щоб стати членом ВРЮ необхідно багато що пройти, а щоб бути працівником Національної школи нічого непотрібно.


Юрклінікам при вишах дозволять надавати правову допомогу на законних підставах

Комітет ВР з питань правосуддя рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект, яким пропонується наділити юридичні клініки при вищих навчальних закладах статусом суб’єктів надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги. На думку нардепів, прийняття закону не лише зробить юрконсультації доступнішими для малозабезпечених громадян, а й сприятиме підвищенню фахового рівня студентів.

Ініціювання дискусій

Під час першого в новому році засідання комітету (11 січня) депутати досить оперативно розглянули заплановані питання. Та й, власне, порядок денний був не надто великий. Розпочали зібрання на святковій ноті: члени комітету привітали Леоніда Грача та Дмитра Притику з днем народження. Аби не псувати святкового настрою, питання, які могли викликати суперечки, вирішили не вносити до порядку денного й відклали на наступне засідання. Утім, дискусії все ж не вдалось уникнути. Зокрема, різні позиції викликав урядовий законопроект щодо внесення змін до ст.81 закону «Про судоустрій і статус суддів» (№9556).

Аби конкретизувати норми щодо матеріального забезпечення й соціального захисту працівників Національної школи суддів, у законопроекті пропонується
прирівняти останніх за умовами оплати праці до відповідних категорій службовців Вищої ради юстиції. Щоправда, як зазначив член комітету Вадим Колесніченко, необхідно уточнити, до яких саме службовців ВРЮ прирівнювати працівників Національної школи.

Категорично проти такої ініціативи виступив член комітету Юрій Кармазін. «Для того, щоб стати членом ВРЮ необхідно багато що пройти, а щоб бути працівником Національної школи нічого непотрібно. Тому законопроект не просто сирий, а безглуздий!» — дорікнув він. У свою чергу голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігор Самсін нагадав, що Національна школа утворена при ВККС і перш ніж вносити якісь зміни чи доповнення потрібно було порадитися з кваліфкомісією. «А чому пропонується прирівнювати саме до держслужбовців ВРЮ? Чому не до Кабінету Міністрів?» — поцікавився голова ВРЮ Володимир Колесниченко. У підсумку нардепи дійшли висновку, що законопроект потребує доопрацювання, тому повернули його суб’єкту законодавчої ініціативи для усунення недоліків.
Поєднання інтересів

Натомість підтримку комітету отримав проект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (№9502), який пропонує розширити коло суб’єктів, котрі мають право надавати безкоштовну первинну та вторинну правову допомогу, і доповнити цей перелік юридичними клініками, які функціонують при вищих навчальних закладах юридичного профілю. Як зазначають автори ініціативи, депутати Сергій Ківалов та Юрій Мірошниченко, законопроект покликаний усунути прогалини в правовому регулюванні діяльності та функціонуванні юрклінік як суб’єктів надання правової допомоги, а також спростити процедуру та зменшити фінансові затрати
для вразливих верств населення при вирішенні цивільних, адміністративних справ, а також справ про адмінпорушення. Тож ключовою ідеєю ініціативи є поєднання інтересів громадян, що потребують правової допомоги й не можуть оплатити послуги юриста, та студентів, зацікавлених в отриманні практичних знань та досвіду.

Як підкреслив С.Ківалов, за своєю суттю це унікальний законопроект, оскільки ефективність діяльності таких клінік перевірена часом. Відповідно до статистичних даних, станом на 2010 рік у 27 регіонах України працювало 110 юридичних клінік. За вказаний період юрклініки надали безкоштовну правову допомогу понад 50 тис. громадян, значна частина яких відноситься до найбільш незахищених верств населення.

Однак, ідеться в пояснювальній записці до документу, наразі в організації діяльності юрклінік є певні проблеми, пов’язані, насамперед, з прогалинами в регулюванні їх функціонування саме на законодавчому рівні, і які, власне, й має усунути запропонований проект.

Як наголосили члени профільного комітету, прийняття такого закону зумовлене не лише необхідністю визначення порядку реалізації конституційної норми про гарантоване право кожного на безоплатну правову допомогу, але й безпосередньо обумовлено рекомендаціями Парламентської асамблеї Ради Європи. Таким чином, уважають парламентарі, запропоновані новації повинні забезпечити виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо утворення ефективної системи безоплатної правової допомоги, яка б відповідала сучасним правовим реаліям та міжнародним стандартам. Як зазначив Ю.Кармазін, прийняття закону — значний крок вперед, і держбюджет від цього не постраждає. Тепер, залишається сподіватися, що парламентська більшість буде такої ж думки.
Також профільний комітет підтримав законопроект про внесення змін до ст.35 ГПК щодо підстав звільнення від доказування (№9219), рекомендував парламенту прийняти в другому читанні проект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо експертного забезпечення правосуддя у кримінальних справах (№8084) та затвердив план роботи на період десятої сесії.