Кармазін вимагає від Януковича негайно ініціювати проведення зустрічі президентів та глав урядів Європейських країн, через територію яких планують прокласти газопровід «Південний потік» для відвернення катастрофи планетарного масштабу.


Депутат Юрій Кармазін звернувся до Президента, Прем'єра, Генпрокурора, з вимогою щодо негайних заходів реагування, спрямованих на консолідацію європейської громадськості навколо стратегічної проблеми газопроводів «Північний потік» та «Південний потік», що ставлять під загрозу економічну, екологічну та національну безпеку України та Європи, відсторонення від участі у переговорах щодо прокладення даних газопроводів через виключну економічну зону міністра енергетики та вугільної промисловості України Бойка Ю.А., міністра закордонних справ України Грищенка К.І. та інших, дискредитованих через корупційні скандали високопосадовців, а також забезпечення умов для сталого зростання, розвитку та підвищення конкурентоспроможності української газотранспортної системи як такої, що здатна забезпечити потреби європейських країн, не створюючи ризиків для їх навколишнього середовища, економіки та стратегічної безпеки.

Як відомо, 8 листопада 2011 року широко розрекламований проект Росії – газопровід «Північний потік» було поспішно відкрито. Втім, вже зараз можна із впевненістю констатувати, що такий невиправдано швидкий старт може в недалекому майбутньому призвести до такого ж швидкого і катастрофічного за своїм масштабом фінішу. І ці побоювання носять більш ніж реальне підґрунтя. Так, уже 6 грудня стався інцидент, що призвів до першого збою у поставках російського газу і тривав кілька годин, однак збій у експлуатації 13 грудня став більш серйозним випробуванням. Попри безперебійну роботу експертів газопровід запрацював лише через чотири дні.
Наразі європейські експерти не вірять у те, що причиною збою були планові роботи, як це намагаються витлумачити з боку Росії. Очевидно, що такі зупинки вже через незначний час експлуатації красномовно говорять про непридатність, ненадійність та нездатність російського проекту відповісти реальним вимогам екологічної безпеки та безперебійної подачі газу до країн Європи.
Ненадійність газопроводу розглядається Європою як суттєвий критерій, що свідчить не на користь «новаторського» підходу Росії до вирішення питання транзиту газу. Однак перебої, технічна недосконалість російського проекту, що може вже у недалекому майбутньому зажити горезвісної слави – це лише верхівка айсбергу. Зі слів депутата Кармазіна, найстрашніша прихована загроза в тому, що особливістю Чорного моря є наявність глибоководної сірководневої зони. В останні десятиріччя виникла загроза так званого сірководневого вибуху: рівень сірководню піднявся настільки, що можливий його вихід на поверхню. На сьогодні верхня межа цієї зони в центрі моря збільшилася до позначки 100 м, а у берегів — 300 м. Цей процес пов'язаний зі скидами в прибережні води великої кількості неокислених побутових відходів та нафти. Фахівці неодноразово застерігали від реалізації необдуманих проектів на дні Чорного моря, адже будь-які, навіть невеликі витоки нафти можуть призвести до вибуху, знищення живих організмів Чорного моря та катастрофи планетарного масштабу. Натомість, замість того, щоб запобігати будь-яким викидам нафти чи газу у води Чорного моря по його дну згідно плану будівництва «Південного потоку» планують прокласти трубопровід, запустивши механізм бомби уповільненої дії, що у будь-який момент може спрацювати.
Крім того дана система має дуже низький об’єм прокачки газу. В той час, коли нафтогазова транспортна система України характеризується високою надійністю і давно зарекомендувала себе як така, що здатна безперебійно забезпечувати Європу у необхідній кількості газом, будівництво «Північного потоку» видається нелогічним та створює реальні загрози. Все це Росія старанно приховує, а на практиці виникає проблема планетарного характеру, яка замовчується, що є злочином, адже країни Європи не можуть оцінити того, в наскільки глибоку нафто-газову безодню їх штовхає Росія.
У зв’язку з цими проектами російські експерти ще нещодавно пророкували втрату Україною транзитної монополії, а на практиці склалася ситуація, коли Україна разом з значною частиною країн Європи ризикує опинитися в «енергетичних лещатах». Це станеться після завершення будівництва «Північного» і «Південного» потоків. Тож назріла нагальна необхідність прийняття термінових рішень для виправлення становища.
Всі ці дії неминуче ведуть до одного висновку. Росія, намагаючись застрахувати себе від несподіванок, які може привнести у взаємовідносини двох країн процес дедалі більшого утвердження суверенітету України, робить усе можливе, щоб призупинити розвиток цього процесу. Принаймні, в економічній сфері, яка тягне за собою політичні наслідки. Саме для досягнення цієї мети Росія й використовує різноманітні форми й методи економічного тиску на Україну, одним з яких і став «Північний» та «Південний» потік. Але сьогодні варто замислитися про те, що політичні та економічні амбіції Росії можуть забагато коштувати не лише Україні, а й Європі.
Тож з упевненістю можна сказати, що «Північний потік» провалився, а подальше будівництво лише погіршить ситуацію. Але, не зважаючи на велику кількість проблем і небезпек, невідворотних ризиків і злочинних замовчувань, Росія планує найближчим часом продовжити будівництво трубопроводу. Більш того, російська влада вирішила почати будівництво газопроводу Південний потік на декілька місяців раніше, ніж спочатку передбачалося. Відповідне розпорядження дав сьогодні прем´єр-міністр Росії Володимир Путін

Прокладення газотранспортної системи — частково по дну Чорного моря — має розпочатися в кінці 2012 року, а не в 2013.
На даний момент російський газ йде на південь і схід Європи через Україну. По газопроводу Південний потік Росія зможе доставляти газ до Європи по території Туреччини, в обхід України. Днями Анкара дала на це згоду.

Крім того, ВАТ Газпром в найближчі місяці почне розробку техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) по третій і четвертій гілках газопроводу Північний потік. Глава концерну Олексій Міллер сказав: «З іноземними партнерами ми вже почали попередні переговори щодо подальшого розвитку. У найближчі місяці почнемо розробку ТЕО по третій і четвертій гілках. Це дозволить довести сумарний експорт по Північному потоку до 110 млрд. кубометрів газу на рік». Трубопровід потужністю 30 мільярдів кубометрів на рік проляже від російського узбережжя Чорного моря до узбережжя Болгарії, а звідти буде розгалужуватися через Грецію по дну Адріатичного моря до італійського Отранто і через Болгарію, Румунію, Угорщину і Словенію — у північну Італію. Проляже цей трубопровід і через економічну зону України по дну Чорного моря.
Таким чином використання «Північного потоку», як альтернативи транзиту через Україну не відповідає дійсності в зв’язку з реаліями його далеко не благополучного використання, яке у будь-який момент може завершитися трагічно. Після наміченого на осінь 2012 року запуску другої гілки «Північного потоку» його потужність збільшиться до 55 млрд кубометрів, а разом з тим зростуть і ризики та небезпека, про яку Європа має бути поінформована вже сьогодні.
Варто зазначити, що у такій ситуації надзвичайно важливо донести до Європи ризики, які вона на себе приймає у зв’язку з подальшим будівництвом трубопроводу, а головне – не приймати Україні участі у будівництві другої гілки та не дозволити наругу над національною безпекою України у зв’язку з реалізацією проекту, що несе очевидні загрози для фінансового та екологічного благополуччя держави.
Українська газотранспортна система успішно працює на європейському ринку уже не перший рік і є найбільш економічно вигідним і ефективним шляхом транспортування російського газу для європейських споживачів, у чому Європа могла неодноразово переконатися. Оцінюючи потенціал української ГТС, слід відзначити, що вона є набагато більш конкурентоспроможною ніж новаторське дітище Росії. Тож необхідно донести до громадськості, що наша ГТС – є найбільш економічно вигідним напрямком транзиту російського газу в Європу і у найближчі роки єдино можливим безпечним транспортером.
Україна має залишатися найважливішим транспортним шляхом для російського газу в Європу. Модернізація саме українької ГТС є найбільш економічно вигідним і найбільш ефективним шляхом для того, щоб зберегти цю важливу гілку подачі газу з Росії до Європи.
В своєму листі, Юрій Кармазін попереджає про реальну екологічну катастрофу для країни і вимагає негайних рішень щодо недопущення залучення України та країн Європи до будівництва «Південого потоку», оприлюднення правдивої інформації щодо реального технічного стану об’єкту, припинення дій щодо створення спільного консорціуму по реалізації проекту, старанного виявлення та дослідження причин припинення роботи «Північного потоку» та наслідків подальшої експлуатації даної транзитної системи для екології.
Як досвідчений політик та юрист, Голова Партії захисників Вітчизни закликаю державні органи України висловити свій протест задіянню країн Європи до небезпечного проекту при наявності випробованої часом і добре функціонуючої системи ГТС України. Він переконаний, що політика держави повинна бути спрямованою на забезпечення інтересів Українського народу і екологічної та стратегічної безпеки Європи. В ситуації, коли необхідна консолідація світової громадськості для недопущення втягнення в кабалу «Північного» та «Південного» потоку, українська влада має зробити усіх можливих кроків, щоб донести світовій громадськості страшні наслідки можливої участі у цьому проекті і запропонувати альтернативу – безпечну і перевірену часом газотранспортну систему України. Таким чином, зі слів пана Кармазіна випливає, що розвиток нафтогазової промисловості забезпечить розвиток економіки країни, що в свою чергу сприятиме досягненню соціально-економічного добробуту кожного громадянина України, сприятиме його росту, а країни Європи залишаться не втягнутими у гонитву Росії за своїми небезпечними амбіціями.

Отже, Президент, як гарант Конституції, зобов’язаний жорстко відреагувати на ту національну та стратегічну небезпеку, яка нависла над Україною та Європою.

Популярность: 5% [?]