Перший пішов...


У П'ЯТНИЦЮ, 9 ВЕРЕСНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ДЕВ'ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 8 вересня.

Фракції «БЮТ-Батьківщина» і «Наша Україна-Народна Самооборона» вимагали оголосити перерву або надати можливість для виступу.

Представник фракції «БЮТ-Батьківщина» Роман Забзалюк повідомив, що «так званий суд над Ю.Тимошенко наближається до завершення». За його словами, ні в кого вже не виникає сумнівів у невинуватості Ю.Тимошенко та відсутності доказів у кримінальній справі проти неї.

Р.Забзалюк назвав абсурдним звинувачення проти Ю.Тимошенко, «у діях якої не було складу злочину».

Народний депутат також повідомив, що за результатами підписаних газових контрактів Україна не отримала жодних збитків. «Під директивами не стоять підписи Ю.Тимошенко, як стверджує Генеральна прокуратура, а лише факсиміле. Таким чином, висновок однозначний: відкрита проти Ю.Тимошенко справа відверто сфальшована», — заявив парламентарій.

Голова фракції «Наша Україна-Народна Самооборона» Микола Мартиненко заявив про застосування правоохоронними органами тортур по відношенню до екс-міністра внутрішніх справ Ю.Луценка, які становлять загрозу для його життя.

Фракція вимагає негайно звільнити Ю.Луценка з-під варти і забезпечити йому повноцінне медичне лікування у спеціалізованому закладі.

Головуючий з приводу повідомлення, яке прозвучало у виступі М.Мартиненка, звернувся до працівників секретаріату з дорученням підготувати звернення до правоохоронних органів щодо надання інформації про застосування тортур до Ю.Луценка.

В.Литвин повідомив про те, що представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати у п'ятницю під час «Години запитань до Уряду» інформацію Кабінету Міністрів щодо надходження до Державного бюджету податків і зборів при ввезенні імпортованих енергоносіїв. Він також повідомив про те, що Кабінет Міністрів присутній у сесійному залі повному складі за винятком тих, хто перебуває у відрядженні.

Головуючий повідомив, що на запитання відповідатиме Міністр фінансів Федір Ярошенко.

Перше запитання, від фракції Партії регіонів, стосувалося стану надходжень від акцизного податку до державного бюджету від ввезених товарів у поточному році.

Міністр фінансів зазначив, що впровадження бюджетної і податкової реформ створило сприятливі умови для зростання економіки. За його словами, надходження за всіма бюджетоутворюючими податками і зборами значно виросли порівняно з аналогічним періодом минулого року. Не виключенням є і надходження акцизного податку від ввезених товарів. За січень-серпень надійшло 4 мільярди 800 мільйонів гривень від акцизного податку, що на 53% більше від такого періоду у минулому році.

Народні депутати з фракції Партії регіонів також цікавилися тим, чи існують ризики невиконання акцизного податку до кінця року?

Ф.Ярошенко зазначив, що деякі ризики існують. «Це не можна пов'язати як з діяльністю таких компаній як „Лівела“, так і з станом світової економіки. Однак, зусилля уряду направлені, в першу чергу, на захист інтересів наших співвітчизників. Ми очікуємо до кінця поточного року надходження від акцизного податку з ввезених товарів обсягом 7,4 мільярдів гривень, що більше планового показника на 27% або на 1,6 млрд. гривень», — зазначив він.

Парламентарії запитали у Міністра фінансів: яким чином вплинуло на виконання доходної частину бюджету зниження ставки акцизного податку на нафтопродукти у квітні поточного року?

Урядовець підтвердив, що дійсно урядом було тимчасово знижено ставки акцизного збору на бензин та дизельне паливо на 50 євро та на 30 євро на тонну відповідно. «Це дало можливість уникнути різкого підвищення цін для населення та стримувати інфляцію. Через це до бюджету не надійшло близько 1,1 млрд. гривень. Але у зв'язку із вжитими урядом заходами обсяги додаткових надходжень з ПДВ з ввезених товарів склали 0,4 млрд. грн., таким чином загальна сума втрат склала 700 млн. гривень», — повідомив він.

Ф.Ярошенко також відповів на письмові запитання фракцій «БЮТ-Батьківщина», КПУ та депутатської фракції «Реформи заради майбутнього». Народні депутати з цих фракцій отримали від Міністра фінансів відповіді на запитання: чи встановив уряд збитки, завдані компанією «Лівела», яка завозила нафтопродукти без оподаткування, яка загальна сума збитків, завданих державі цією та іншими компаніями, яких заходів вживає уряд для попередження діяльності компаній, які ввозять товари, не оподатковуючи їх?

Народні депутати також цікавилися у Міністра фінансів: чи вживає уряд додаткових заходів для захисту фінансової системи від можливих наслідків другої хвилі світової фінансової кризи, чи зможе уряд втримати фінансову стабільність з огляду на майбутнє підвищення ціни на газ тощо.

Останнє запитання стосувалося параметрів державного бюджету наступного року, а також того, чи закладені у проекті компенсатори і амортизатори на випадок другої хвилі світової фінансової кризи?

Ф.Ярошенко зазначив, що бюджет 2012 року буде не бюджетом стабілізації, а бюджетом економічного зростання і недопущення проникнення другої хвилі світової фінансової кризи у реальний сектор вітчизняної економіки. За словами Міністра фінансів, це основна парадигма, прописана у проекті державного бюджету 2012 року. «Бюджет буде збалансований. Дефіцит бюджету буде чітко витриманий, закладається 2,5%. Уряд формує сьогодні бюджет на основі бюджетної політики і 15 вересня проект закону про Державний бюджет України на 2012 рік буде поданий у Верховну Раду», — завершив Ф.Ярошенко.

На запитання народних депутатів також відповідав Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. Запитання стосувалися оцінки дій правоохоронних органів під час святкування 20 річниці незалежності України у столиці м. Київ.

А.Могильов заявив, що під час зазначених подій працівники правоохоронних органів проявили гуманізм і діяли дуже толерантно стосовно до мас людей, що рухалися. «Міліція зробила все для того, щоб не допустити зіткнень цього дня. На Софійській і Михайлівській площах відбувалися політичні акції, і тому міліцією було ухвалено рішення перекрити Володимирську вулицю, щоб не допустити провокацій», — зазначив він.

Після закінчення Години запитань до Уряду головуючий зачитав депутатські запити.

На прохання профільного комітету було перенесено розгляд у другому читанні проекту закону про протидію торгівлі людьми.

Народні депутати підтримали рішення Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин про направлення на доопрацювання проекту закону про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Головуючий запропонував включити до порядку денного проекту закону про гарантії держави щодо виконання судових рішень і розглянути його.

Проти включення законопроекту і його розгляду виступили представники фракцій опозиції.

За результатами голосування законопроект був включений до порядку денного засідання. Про його суть доповів Міністр юстиції Олександр Лавринович. Він зазначив, що за 20 років існування Української держави у цьому залі була прийнята така маса законів, які не забезпечували ні грошовим, ні майновим ресурсом виконання судових рішень, які призвели до того, що сьогодні практично по кожній категорії пільг, передбачених для громадян України, не має можливості і ніколи не було їх виконувати. Певні пільги взагалі ніколи не реалізовувалися у нашій державі. «Ми повинні бути чесною владою і сказати: ми будемо виконувати всі закони у межах, які дозволяє Державний бюджет і державний ресурс. Нічого іншого все одно не буде», — наголосив Міністр юстиції.

О.Лавринович, відповідаючи опонентам стосовно обмежень, зазначив, що, навпаки, цим законом підсилюється виконання судових рішень, "щоб ті державні діячі, які приймають рішення, які призводять до збитків громадян, щоб вони самі відшкодовували ці збитки. І це, за його словами, чітко записано в цьому законі.

«Те, що стосується внесення змін в інші закони, це потрібно робити обов'язково. Не може бути конкуренції різних норм з тим, щоб не виконувалось потім нічого і знову існувала ситуація, що на папері пільги існують, а в житті вони не існують, тому що не існує коштів у держави», — сказав урядовець.

О.Лавринович звернувся до парламентаріїв з проханням «продемонструвати, що Україна повинна бути цивілізованою державою, відповідальною перед своїми громадянами і перед Європейським співтовариством, перед яким ми взяли зобов'язання, ратифікувавши Конвенцію про права людини».

Заступник голови Комітету з питань правосуддя Валерій Бондик доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

В.Бондик також повідомив, що цим проектом пропонується запровадити механізм, за яким виконання судового рішення про стягнення коштів з державних органів, підприємств, установ та організацій боржника-юридичної особи, примусова реалізація майна якого забороняється, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. У разі, якщо неможливе виконання судового рішення, за рахунок боржника.

Народний депутат Юрій Кармазін звинуватив В.Бондика у фальсифікації рішення Комітету, який, за його словами, не проводив засідання, на якому було прийняте озвучене В.Бондиком рішення.

Під час дискусії проти прийняття законопроекту висловилися представники опозиційних фракцій і фракції КПУ. Вони зазначали, що цей законопроект є антиконституційним, порушує права громадян, які мають пільги.

Частково підтримав прийняття законопроекту представник депутатської фракції «Реформи заради майбутнього».

246-ма голосами законопроект був прийнятий за основу.

Проект закону про внесення змін до статті 13 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (щодо державної реєстрації народження) доповіла перший заступник Міністра юстиції Інна Ємельянова. Вона повідомила, що законопроект спрямований на вдосконалення регулювання відносин, пов'язаних з проведенням державної реєстрації народження.

За її словами, врегулювання питання підтвердження закладом охорони здоров'я факту народження дитини, народженої без надання медичної допомоги, позбавить батьків необхідності звернення до суду для встановлення факту народження у такому випадку. Виключно у разі неможливості медичною консультаційною комісією при закладі охорони здоров'я встановити факт народження дитини певною жінкою, дане питання буде предметом розгляду суду.

І.Ємельянова наголосила на тому, що прийняття закону забезпечить своєчасність державної реєстрації народження та отримання батьками допомоги у зв'язку з народженням дитини, а також сприятиме запобіганню випадків шахрайства, викрадення та торгівлі дітьми.

Верховна Рада ухвалила законопроект за основу та в цілому 292-ма голосами.

Народні депутати розглянули і прийняли за основу проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо земель сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів).

У першому читанні та в цілому був прийнятий законопроект про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо усиновлення).

Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Головуючий закрив пленарне засідання.

12-16 вересня народні депутати працюватимуть у комітетах і фракціях.

Наступне пленарне засідання відбудеться у вівторок, 20 вересня.