Надходження від бюджетоутворюючих податків значно зросли, але розслаблятися зарано


До державного бюджету протягом січня—серпня 2011 року надійшло 4 млрд. 680 млн. грн. акцизного податку, що на 1 млрд. 630 млн. грн. (53 відсотки) перевищило надходження за аналогічний період попереднього року. Про це під час години запитань до уряду повідомив міністр фінансів Федір Ярошенко.
За словами урядовця, значно збільшилися надходження з усіх бюджетоутворюючих податків та зборів. Це стало можливим завдяки впровадженню бюджетної та податкової реформ і створення сприятливих умов для зростання економіки. Міністр фінансів повідомив також, що спостерігається стійка тенденція до перевищення планових показників з акцизного податку з ввезених товарів. Лише за вісім місяців цього року перевищення становить 45 відсотків, або 1 млрд. 440 млн. грн. Проте ризики невиконання плану до кінця року все-таки є, зауважив Ф. Ярошенко (на знімку). Вони, сказав він, можуть бути пов’язані з діяльністю таких компаній, як «Лівелла», та станом світової економіки. Утім, чиновник заспокоїв: «Зусилля уряду передусім спрямовані на турботу, піклування та захист наших з вами інтересів».
Щоправда, депутатів здебільшого цікавила ситуація навколо компанії «Лівелла», діяльність якої, за оцінками фахівців, призвела до багатомільйонних збитків. Проте, на думку урядовця, не варто акцентувати увагу лише на цій компанії. «Лівелла» — це одна з багатьох тисяч компаній, які працюють на нашому ринку», — наголосив він. Водночас зазначив, що з’являтися таким організаціям дозволяє недосконале законодавство.
Загалом на годину запитань до уряду до парламенту прибув Кабінет Міністрів майже у повному складі. За винятком лише тих, хто перебував у відрядженнях або протокольних зустрічах. Цим і скористалися депутати із фракцій меншості. Вони засипали міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова запитаннями щодо подій у Києві на День Незалежності. За словами силового міністра, рішення про перекриття вулиць було прийняте задля того, щоб не допустити бійок та кровопролиття. «Міліція попередила протиправні дії, проявивши при цьому гуманізм», — констатував він.
Крім того, фракції «БЮТ-«Батьківщина» та «НУ—НС», які зажадали перерви на початку ранкового засідання, отримали змогу виголосити заяви. Стосувалися вони Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. За словами бютівця Романа Забзалюка, справа проти екс-прем’єра сфальшована і складу злочину в її діях немає. У свою чергу, «нунсівець» Микола Мартиненко заявив, що стан здоров’я екс-міністра МВД погіршується і вимагав його звільнення з-під варти та надання можливості для повноцінного лікування у спеціалізованих закладах. До речі, робочі місця депутатів з фракцій меншості знову були закриті плакатами із зображеннями Ю. Луценка та Ю. Тимошенко.
Потому сесія перейшла до розгляду питань порядку денного. Зокрема, розглянули у другому читанні нову редакцію закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Як повідомив голова профільного комітету з питань прав людини Олег Зарубінський, до цього проекту надійшла 41 поправка, з них повністю враховано 12, ще три — частково. Проте Головне науково-експертне управління висловило до нього зауваження на семи сторінках. Наявність огріхів у документі визнав і міністр юстиції Олександр Лавринович. З огляду на це документ направили на повторне друге читання.
Сесія також включила до порядку денного проект закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ухвалила рішення розглянути питання за скороченою процедурою. Цим документом, зазначив заступник голови комітету з питань правосуддя Валерій Бондик, запроваджується механізм, яким виконання судових рішень про стягнення коштів з державних органів здійснюватиметься за рахунок держбюджету. «Його мета, — заявив депутат, — вирішення питання щодо погашення вже існуючої заборгованості, відповідальність за яку несе держава». Водночас депутат додав, що погашення заборгованості здійснюватиметься у порядку та строки, встановлені Кабінетом Міністрів з урахуванням аналізу наявних фінансових ресурсів у державі. Комітет запропонував ухвалити законопроект у першому читанні та в цілому.
Проте інші члени комітету з фракцій меншості заявили, що жодного засідання щодо цього законопроекту не було. «Сьогодні шахрайським шляхом з’явився лист комітету», — заявив Юрій
Кармазін. Депутат продемонстрував свій мобільний телефон і заявив: жодного запрошення на засідання комітету він не отримував. Факт тим паче дивний, що Юрій Кармазін є першим заступником голови комітету з питань правосуддя. «Нікого з опозиції ви не запрошуєте на таємні засідання. Ніде в Регламенті не передбачено, що є таємні засідання комітету», — наголосив він.
Спротив депутатів спричинило й те, що перехідними положеннями документа вносяться зміни до майже 20 законів, якими звужуються пільги для 16 категорій громадян. Проте, хоч як протестували фракції меншості (під час виступу регіонала Михайла Чечетова вони кричали «Ганьба» і стукали водночас по столах), 246 депутатів ухвалили проект закону в першому читанні (Партія регіонів — 189, «БЮТ-«Батьківщина» — 0, «НУ—НС» — 11, КПУ — 0, «Реформи заради майбутнього» — 17, Народна партія — 19, позафракційні — 10).
Проголосувати за нього в цілому завадили лише заяви членів профільного комітету про те, що засідання не було. Тож Регламентному комітету доручено розібратися з цим питанням. Водночас 238 обранців ухвалили рішення про скорочену процедуру підготовки документа до другого читання.
Крім того, сесія в першому читанні підтримала зміни до Земельного кодексу (щодо земель сільськогосподарських, науково-дослідних установ і навчальних закладів), а також у першому читанні та в цілому зміни до статті 13 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (щодо державної реєстрації народження) та зміни до Сімейного кодексу (щодо усиновлення)

Популярность: 34% [?]