Лист до Голови Партії захисників Вітчизни Ю.Кармазіна від виборців

Земля наша не товар, а засіб виробництва!

Коли це так, то наші українські чорноземи не можуть бути предметом спекуляції і засобом збагачення тих виродків роду людського, які вже двадцять років грабують Україну та розкошують і жирують, на бідах десятків мільйонів обкрадених людей

Якщо земля не товар, а засіб виробництва товарів, то право орендувати землю може мати тільки той, хто на ній живе, обробляє її своїми руками та удобрює її власним потом своїм . Та й то лише за тої умови, що він своїми діями, не завдає рідній землі ніякої шкоди і, вирощує на ній тільки високоякісну та екологічно чисту сільськогосподарську продукцію.

Рідна земля наша, які рідна мати – не може бути товаром. Рідну землю, як і свою рідну маму не можна продавати і купувати за гроші. Бо гроші – сьогодні є, а завтра їх уже й нема. А рідна земля наша – кожен рік родить.

Продати сьогодні свою рідну землю – значить залишити назавжди, усі народи України, які на ній живуть, зовсім без нічого. І без землі. І без своєї Батьківщини.

Коли це так, то будь-який закон про розпродаж тих українських чорноземів, які віками і тисячоліттями так щедро поливалися потом, сльозами і кров'ю батьків, матерів, дідів і прадідів наших, це не тільки тяжкий ЗЛОЧИН, а й пекельний ГРІХ!. Бо, Сказано: “Землю не можна продавати назавжди, бо вона Моя земля: ви лиш прихідьки і поселенці у Мене”. (Біблія. Старий Завіт. Книга Левітів, розділ 25, вірш 23). Коли це так, то узаконити ринок землі в Україні, може тільки та донецька окупаційна влада, для якої на окупованій території нема нічого святого. Яка дбає тільки про свою власну велику кишеню і, піклується тільки про те, як би побільше загарбати народного добра. Тому й реформи, які проводить ця банда грабіжників, на чолі з Президентом України, мають лише одну мету – поцупити якнайбільше народного добра.

Якби ж партія Регіонів і Президент України, який її очолює, не були окупантами на українській землі і, дбали не тільки про своє особисте, непомірне збагачення, а й про добробут нинішніх і прийдешніх поколінь, то вони б давно вже:

1. Повернули б ті сотні мільярдів доларів які, які за 20 років незалежності, від здорового глузду, були виведені за кордони України.

2. Викупили б у селян їх земельні паї та створили б єдиний Державний земельний фонд України.

3. Уклали б відповідні Договори довготермінової оренди землі з правом успадкування з тими, хто сьогодні вже обробляє землю.

4. На вільних землях Державного земельного фонду, у кожному регіоні створили б такі сільськогосподарські виробничо-навчальні заклади, в яких кожен бажаючий працювати на землі, міг би отримати в оренду, наприклад, з пів гектара землі для того, щоб своєю теоретичною і практичною трудовою діяльністю, за кілька років навчання, можна було довести свою здатність працювати на землі та разом з Дипломом, отримати і законне право на довгострокову оренду землі з правом успадкування.

5. Нещадно і негайно позбавляли б права оренди тих орендаторів, які своєю діяльністю наносять шкоду землі, та здирали б з них штрафи у таких десятикратних розмірах, щоб і інші могли зрозуміли свою відповідальність.

6. Через кожні 3-5 років, у кожному селі позбавляли б права оренди того орендаря, який за цей період, отримуючи найгірші показники у своїй сільськогосподарській діяльності, доказав свою нікчемність, та передавали б таку землю у довгострокову оренду тим, хто ВЖЕ доказав: і свою здатність, і свою спроможність, і ВЖЕ має відповідного Диплома та мріє працювати на землі.

7. Розробили б таку систему державної і суспільної матеріальної, моральної і духовної підтримки сільгоспвиробників, яка б реально стимулювала максимально можливу продуктивність виробництва високоякісної, екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Чому Президент України та його влада не робить цього? Чому під керівництвом тої партії Регіонів, яку очолює сам Президент України, вимирають українські села? Чому селяни не отримують матеріальної допомоги на утримання худоби і, ріжуть у відчаї, своїх корів-годувальниць? Чому за час безроздільного панування партії Регіонів на чолі з Президентом, життя переважної більшості людей в Україні не тільки не поліпшилось, а з кожним днем погіршується?

Чому Україна вже на останньому місці серед найбідніших країн Європи?

Чому ціни і тарифи, під керівництвом партії Регіонів на чолі з Президентом, зросли вже у рази?

Чому зарплат і пенсій не вистачає, навіть, на жебрацьке животіння? Чому закривають українські школи? Кажуть немає грошей… Але…, тільки за 2010 рік, тільки на Кіпр, вивели більше 20 мільярдів доларів, в той час, коли увесь бюджет України був менший сорока. А скільки десятків мільярдів виводять ці виродки, в інші країни та викидають їх просто на вітер тут, в Україні: на футбол, на феєрверки, на дорогі машини, на предмети розкоші та на інші витребеньки й нісенітниці, тоді, коли десятки мільйонів людей бідують у злиднях, голоді і холоді, не маючи копійки на ліки і харчі?

Чому в цей критичний момент світової кризи, у Верховній Раді депутати від партії Регіонів, підкоряючись помахам руки того, «намаханого» депутата, голосують тільки за ті закони, які погіршують і без того катастрофічну ситуацію в Україні?

Чому ніякі доводи розуму до них не доходять?

Тому що, партія Регіонів на чолі з Президентом, захопила в Україні владу не для того, щоб піклуватися про добробут нинішніх і прийдешніх поколінь, а для того, щоб грабувати українську економіку і, за рахунок десятків мільйонів українських громадян, розвивати економіки інших країн.

Ці, людиноподібні звірі, які лютою ненавистю ненавидять Україну і все українське, ненажерливі, жадібні і ненаситні. Скільки народного добра вони ВЖЕ вивезли з України, але їм цього мало. Тому й узурпувала партія Регіонів владу в Україні, щоб розпродати те, що ще залишилось – найбагатші у світі українські чорноземи та вивести ще сотні мільярдів доларів в інші країни для того, щоб було там, цим виродкам за що, пиячити та співати в тамтешніх борделях про те, що «Вже не чути в Україні співів молодецьких, бо вже вмерла Україна, в обіймах «донецьких». Та не всі такі козли, як дехто думає.

Україна не тільки жива, але й має ще більше двадцяти мільйонів свого Цвіту, по усьому Світу. Отямтесь, необачні!

Не гнівіть Господа Бога нашого, вашим ринком землі! Бо, земля наша не товар, а годувальниця наша.

Віками і тисячоліттями годувала вона український люд під гнітом тих, чи інших окупантів і не було ще таких, які б ризикнули  б  вчинити розпродаж українських земель. Тому, ринок землі в Україні , то є та Межа, за якою здіймається гасло: «Геть, донецьких окупантів!» Але, поруч з ним майорить і: «Бий!!! донецьких окупантів!"

Не доводіть ЛЮДЕЙ до Гріха! Схаменіться, недолюдки! «Бо  лихо вам буде…»