Чорнобиль, Фукусіма себе вже «проявили.» Хмельницька АЕС наступна?

Голова Партії захисників Вітчизни, народний депутат України Ю. Кармазін, звернувся до Президента України Януковича В.Ф. з вимогою ініціювати внесення в порядку законодавчої ініціативи Проекту Закону України «Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС»  у зв’язку із екологічною, економічною та політичною небезпекою, яку несе в собі дана Угода та тим, що вона не відповідає курсу на Євроатлантичну інтеграцією України. Депутат наголошує, що Президент повинен захистити інтереси українського народу і відвернути від нашої держави велику суспільну та екологічну небезпеку, яка загрожує Україні у зв’язку з укладенням Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС. Зі слів депутата, виконання даної угоди у недалекому майбутньому загрожує Україні не лише непередбаченими бюджетом фінансовими розтратами, а й загрозою нової техногенної катастрофи, яка може стати фатальною для навколишнього природного середовища України, будівництво нової АЕС за даною Угодою може стати для України кроком, що в черговий раз поставить в небезпеку стан  довкілля нашої держави.  Україна, яка у квітні 2011 року відзначає 25-ту річницю Чорнобильської катастрофи, повною мірою відчула трагічні наслідки екстенсивного розвитку ядерної енергетики. Екологічна ситуація в світі на сьогоднішній день вже викликає занепокоєння. Україна ще багато років буде «одужувати» від наслідків Чорнобильської катастрофи, що завдала неоціненної шкоди не лише українському народу, а й світовій спільноті. За таких реалій виконання умов Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації «Про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС» ставить під загрозу подальшу долю українського народу. Крім того, варто зазначити, що дана Угода гальмує вступ України до Європейського Співтовариства, адже в той час, коли у країнах ЄС ведеться активна робота над пошуком і використанням альтернативних видів електроенергії, щоб збалансувати енергетичний ринок, Україна займається нарощуванням потужностей атомних електростанцій, визнаючи тим самим свою нездатність рухатися прогресивним шляхом, дбати про свій народ та відповідати за наслідки своїх дій в даній царині перед всією світовою громадськістю.

Крім того, дана Угода суперечить стратегії співпраці між Україною та ЄС у сфері енергетики, що визначається у Меморандумі про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо співробітництва в енергетичній галузі, укладеному 1 грудня 2005 року. Положеннями Меморандуму зокрема передбачена реалізація ядерної безпеки; інтеграція ринків електроенергії та газу. Фактично, Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС на далекий план ставиться реформування енергетичного сектору відповідно до європейських стандартів та  інтеграція енергетичних ринків України та ЄС.

В світлі подій, що нещодавно мали місце в Японії, єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Оттінгер 15.05.11 р. зробив заяву, що у зв'язку з подіями в Японії будівництво нових  АЕС у світі має бути ретельно зважено, адже зараз на першому місці мають стояти питання технічної та геологічної безпеки, для чого необхідно провести додаткові дослідження. За його словами, якщо в Європі відбудеться щось на кшталт до подій у Японії, то наявних заходів збереження безпеки на АЕС може виявитися недостатньо. Тож навіть Європа, з її економічним і технічним потенціалом, говорить про безсилля перед такою загрозою, як атомна енергія. Для України, яка в своєму арсеналі таких ресурсів не має, прихована і явна загроза, що її несе в собі будівництво нових енергоблоків у сейсмічно несприятливій місцевості, відкриття нових енергоблоків – це крок у невідоме, наслідки якого можуть бути непоправними.

При цьому, варто брати до уваги, що в основі енергетичної політики Європейського Союзу лежить суттєве розширення частки альтернативної енергії в структурі паливно-енергетичного комплексу країн-членів. Згідно з прийнятими в ЄС документами, до 2020 року не менш як 20% всієї електроенергії, яка споживається в країнах ЄС, має вироблятися з використанням відновлюваних джерел енергії, передусім, вітру, сонця та води. Наразі ця частка в Європі в середньому не перевищує 9%.

В той час, коли в Україні націлені на відкриття нових блоків атомної енергії, правляча в Німеччині правоцентристська коаліція узгодила план закриття всіх атомних електростанцій у цій країні до 2022 року. Таке рішення ухвалене за підсумками дебатів з приводу безпеки АЕС після березневої катастрофи на японській електростанції «Фукусіма-1». Мораторій на атомну енергію в Німеччині був оголошений після землетрусу і цунамі в Японії. Таким чином Німеччина стане першою великою індустріальною державою, що відмовиться від атомної енергії.

Згідно з оприлюдненим планом, уряд Німеччини не буде відновлювати роботу восьми реакторів, які були закриті до або відразу ж після японської катастрофи. Міністр охорони навколишнього середовища Норберт Ройтґен повідомив, що ще шість реакторів переведуть в автономний режим до 2021 року, а три найновіші німецькі реактори припинять роботу 2022 року.

Раніше про плани щодо закриття атомних електростанцій повідомила Швейцарія. Уряд країни твердить, що всі п'ять АЕС будуть закриватися поступово впродовж наступних двадцяти років.

В етичній комісії, скликаній канцлером Меркель, вважають атомну енергію надто ризикованою для людства. «Призупинення роботи найстаріших реакторів показує, що 8,5 гігават енергії, які вони виробляють, можуть бути без проблем компенсовані», — йдеться у проекті резолюції. Таким чином члени комісії аргументують на користь того, аби призупинені на три місяці реактори більше ніколи не запрацювали.

Масштабні перевірки атомних електростанцій на їхню надійність у випадку усіх можливих надзвичайних ситуацій здійснюються в усіх країнах Європи. Таким чином ЄС реагує на атомну катастрофу в Японії.

Уникнути у майбутньому таких катастроф, як на АЕС Фукусіма, вдасться лише відмовившись від атомної енергії. Такий однозначний висновок зробила для себе Європа. Відмова від «мирного атому» має відбутися якнайшвидше, вважають європейскі експерти.

Світова спільнота займається проблемою переходу на більш безпечні джерела електроенергії і пошуку найбільш прийнятних шляхів виведення з експлуатації вже збудованих енергоблоків.

До того ж, які б обстеження АЕС  не проводилися, в реакторній установці є ділянки і зони, які за найретельнішої перевірки просто неможливо інструментальню обстежити, а ефекти довгострокового потужного радіаційного опромінення металу досі є предметом складних досліджень. Тож гарантувати безпеку роботи АЕС дуже важко.

Мушу констатувати, що сучасна політика України в енергетичній сфері повністю підпорядкована завданням нарощування обсягів встановлених потужностей АЕС, хоча і з економічної, і з екологічної точки зору слід було б зосередитись на питаннях енергоефективності та енергозбереження, враховуючи, наприклад, той факт, що у застарілих і зношених вітчизняних мережах електропостачання втрачається від 15% до 30% виробленої електроенергії. Такої кількості електроенергії не дасть жоден атомний реактор.

Крім того існує ще цілий ряд різнопланових проблем з проектом спорудження на ХАЕС 3,4 енергоблоків, які роблять його вкрай сумнівним:

1.  Обстеження були проведені в період з 15.04.2006 р. по 29.12.2006 р., тому під час їх виконання розглядалася можливість застосування існуючих будівельних конструкцій лише для того проекту, будівництво якого було розпочато в 1985 році, тобто ВВЕР-1000/В-320.

2. У Звітних документах відсутній аналіз можливості застосування існуючих будівельних конструкцій енергоблоку № 3 ХАЕС під час його спорудження з реакторною установкою типу ВВЕР-1000/В-392.

3. Обстеження виконані в неповному обсязі, а саме:

— значна кількість приміщень, що знаходяться нижче нульової відмітки, не була обстежена, оскільки вони залиті водою;

— не були обстежені закладні деталі перегинів арматурних канатів та каналоутворювачів, значна частина яких була пошкоджена під час пожежі у 1989 році;

4. Відсутня значна частина виконавчої документації залізобетонних і металевих будівельних конструкцій енергоблоку № 3 ХАЕС, а саме: для залізобетонних будівельних конструкцій близько 30%, для металевих — близько 12%).

5.  Термін експлуатації існуючих будівельних конструкцій енергоблоку № 3 ХАЕС по результатам їх обстеження встановлюється без урахування вищенаведених зауважень, а їх довговічність недостатньо обґрунтована навіть для спорудження цього енергоблоку з реакторною установкою типу ВВЕР-1000/В-320.

6. 3, 4 блоки Хмельницької АЄС знаходяться в сейсмічно несприятливій зоні і в разі навіть невеликого землетрусу, може статися вибух.

Все це означає, що Енергоатом так і не зміг довести технічну можливість використання існуючих будівельних конструкцій для спорудження нових блоків.

Не можна заперечити той факт, що енергетична складова є важливою ланкою зовнішньої політики будь-якої держави, а для політичної й економічної незалежності в умовах глобалізації ця сфера набуває особливого значення. Тож Україна як суверенна і незалежна держава просто не може собі дозволити, щоб стратегічні обєкти, що знаходяться на її території були у власності іншої держави.

Хочу наголосити на тому, що Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС невигідна для України ще й з економічної точки зору, породжує для нашої держави численні обов’язки, які значно перевищують  зобов’язання Російської Федерації, тож ні про який принцип взаємності у даному випадку не йдеться. Крім того дана Угода несе загрозу екологічній безпеці України та може призвести до техногенної катастрофи.

Ю. Кармазін переконаний, що єдино можливий і правильний вихід для України це денонсувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС, підписану 9 червня 2010 року в м. Києві і ратифіковану Верховною Радою України 12 січня 2011 року –.

При цьому, денонсація Угоди не призведе до додаткових видатків з Державного бюджету України, дозволивши натомість зекономити державні кошти і відмовитися від нових витрат, пов’язаних з будівництвом АЕС на невигідних для України умовах та її подальшим обслуговуванням.
Крім очевидного скорочення фінансових витрат, в разі денонсації Угоди знизяться й ризики для енергетичної та екологічної безпеки України, що посилить економічну незалежність України, дасть змогу відмовитися від неефективних витрат та непотрібних зовнішніх запозичень та скерувати діяльність у бік підвищення ефективності використання електроенергії та пошуку альтернативних шляхів її виробництва.

В інформаційно-аналітичному огляді наведена ціна спорудження блоків, яка становить трохи більше ніж 25 млрд.  грн. без ПДВ. Причому в цю ціну не включені витрати: вартість зняття блоку із експлуатації; вартість поводження із відпрацьованим ядерним паливом; вартість поводження із радіоактивними відходами; вартість транспортування ядерних матеріалів.

Якщо включити у вартість проекту всі перераховані витрати, то вона значно перевищить вже існуючу. По друге, як показує практика, ціна побудови блоку зростає під час спорудження. Так, ще в квітні 2010 року Енергоатом оцінював побудову у 15 млрд. грн, а зараз — вже у 25 млрд. грн без ПДВ. До того ж ця побудова на 85% буде фінансуватися за кошти російського кредиту, що призведе до чергового втягнення України у фінансову кабалу і зростанню суми зовнішнього боргу.

Постає питання, як можна оцінювати економічну доцільність проекту, коли більша частина витрат не включена і порахувати їх зараз надзвичайно складно. Проте, навіть цифра у 25 млрд. грн. виглядає доволі серйозно.

В Інформаційно-аналітичному огляді планування діяльності атомної промисловості до 2065 року здійснюється на базі Енергетичної стратегії до 2030 року, яка була прийнята у 2006 році. Проте, навіть за 5 років, що пройшли з моменту прийняття Стратегії, стало зрозуміло, що вона хибна. І реальний стан енергетики України у 2011 році відрізняється від планованого в рази.

Слід також брати до уваги, що спорудження енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС вступає в протиріччя з Законом України «Про основи національної безпеки», адже ставить під загрозу національну безпеку України і є реальною загрозою для екології та навколишнього середовища; нехтує права людини і громадянина.

Одним із основних принципів забезпечення національної безпеки є своєчасність і  адекватність  заходів  захисту   національних
інтересів реальним і потенційним загрозам. Вибір конкретних засобів і шляхів  забезпечення  національної безпеки  України  обумовлюється  необхідністю своєчасного  вжиття заходів,  адекватних характеру  і  масштабам  загроз  національним інтересам. На мою думку, у даному випадку адекватний захід реагування, що дозволить відвернути загрозу від українського народу – це денонсація Угоди між Україною і Російською Федерацією та відмова від будівництва нових блоків АЕС.
Законом України «Про міжнародні договори України» встановлено порядок денонсації міжнародних договір України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань  та принципів зовнішньої політики України, закріплених  в  Конституції України. 
У своєму зверненні до Президента, Ю.Кармазін зазначає, що як суб’єкт права законодавчої ініціативи відповідно до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»  має право ініціювати розгляд подібного законопроекту, але у відповідності до Закону України «Про міжнародні договори України» таке право належить виключно Президенту Держави або Уряду.
Цитата зі звернення:«Наявна колізія правових норм і тому з метою захисту стратегічних інтересів України Я звертаюся саме до Вас з уклінним проханням скористатися своїм Конституційним правом та ініціювати внесення в порядку законодавчої ініціативи Проекту Закону України "Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС"  та направити відповідне подання до Верховної Ради України про його невідкладний розгляд.

Вважаю, що наш крок буде із розумінням сприйнятий Російською Федерацією, оскільки він не направлений на шкоду народу  Росії, а навпаки сприятиме захисту інтересів як українського, так і російського народу, адже  Російська Федерація і Україна знаходяться в безпосередній близькості і в разі екологічної катастрофи наслідки лиха будуть відчутні для обох держав».

Таким чином, сьогодні залежить лише від Президента, наскільки високий рівень загрози для України несуть  вище наведені факти.