Відверте порушення Конституції парламентською більшістю

08 квітня Верховна Рада дозволила обмежувати термін ознайомлення обвинувачених з матеріалами кримінальної справи, прийнявши Закон України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника із матеріалами кримінальної справи)». За відповідне рішення проголосували 263 депутати.

Як відомо, до цього часу законодавство не обмежувало обвинуваченого і його захисника в часі, потрібному їм для ознайомлення з усіма матеріалами справи.

Законопроект, авторами якого є депутати Ігор Рибаков та Володимир Каплієнко передбачає, що у разі зволікання ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченим чи його захисником, слідчий або прокурор вносять до суду за місцем провадження слідства відповідне подання.

У документі зазначається, що суддя розглядає це подання і своєю постановою може визначити строк, протягом якого обвинувачений і його захисник повинні ознайомитися з матеріалами справи і заявити клопотання.

«Після закінчення цього строку обвинувачений і його захисник вважаються ознайомленими з матеріалами справи. На постанову судді прокурором, обвинуваченим чи його захисником протягом трьох діб із дня її винесення може бути подана апеляція», — йдеться у законопроекті.

Водночас депутати не проголосували за поправку, яка встановлювала, що цей закон не може застосовуватися до тих обвинувачуваних, які вже почали знайомитися зі справою до моменту його ухвалення.

Опозиція також наголошувала на порушенні Конституції більшістю.

У зв’язку з цим, в п’ятницю, народний депутат Юрій Кармазін звернувся до Президента України з депутатським зверненням щодо застосування права вето до прийнятого Закону України «про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника із матеріалами кримінальної справи)» стосовно ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи», норми якого суперечать Конституції, рішенням Конституційного суду, основоположним принципам та засадам, закріпленим у міжнародних та національних актах, дія яких призведе до грубого порушення конституційних прав громадян, які перебувають під слідством.

У зверненні народний депутат заявив, що цей закон має явно політичне направлення на ущемлення прав осіб з числа опозиційних політиків щодо яких зараз проводиться попереднє слідство по кримінальних справах, порушених за дуже сумнівних підстав, які мають неоднозначну оцінку в суспільстві.

«Під час прийняття вказаного закону на пленарному засіданні Верховної Ради України я намагався переконати народних депутатів про необхідність вирішення вказаних проблем в інший спосіб. Зокрема, я зазначав про необхідність винесення на розгляд Парламенту нового проекту Кримінально-процесуального кодексу України (реєстраційний №1233), співавтором якого є я, і в якому всі ці питання вирішені. Однак, вказаний проект Верховна Рада України чомусь не розглядає. В той же час розглядаються проекти, норми яких регулюють лише окремі епізоди правовідносин під конкретні ситуації та конкретних суб’єктів, що не вирішує існуючих проблем.

Аналогічна точка зору викладена і у висновку Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України від 07.04.2011 №07/2-178 в якому зазначається: «….вважаємо за доцільне зосередити увагу, зокрема на загальних питаннях комплексного підходу розв’язання кримінально-процесуальних проблем (враховуючи порушене питання), в рамках опрацювання не стільки нового Кримінально-процесуального кодексу, скільки вдосконалення цілого ряду існуючих інститутів».

Однак, в черговий раз мої пропозиції Парламентом почуті не були, тому, на даному етапі законотворення Президент єдиний, хто може, згідно із Конституцією України, шляхом застосування права вето, не допустити набрання чинності недосконалого законодавчого акту» — наголосив Кармазін.

Президенту України

Януковичу В.Ф.

Щодо необхідності застосування права вето до Закону України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи», норми якого суперечать Конституції, рішенням Конституційного суду, основоположним принципам та засадам, закріпленим у міжнародних та національних актах, дія яких призведе до грубого порушення конституційних прав громадян, які перебувають під слідством

Д Е П У Т А Т СЬ К Е З В Е Р Н Е Н Н Я

в порядку статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України»

Вельмишановний Вікторе Федоровичу !

08 квітня 2011 року Верховною Радою України на пленарному засіданні прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи» (реєстраційний номер проекту 8006). У вказаному законі містяться норми, які суперечать Конституції, рішенням Конституційного суду, основоположним принципам та засадам, закріпленим у міжнародних та національних актах, дія яких призведе до грубого порушення конституційних прав громадян, які перебувають під слідством.

Нажаль цей закон має явно політичне направлення на ущемлення прав осіб з числа опозиційних політиків щодо яких зараз проводиться попереднє слідство по кримінальних справах порушених за дуже сумнівних підстав, які мають неоднозначну оцінку в суспільстві.

Зокрема, частинами 5 та 6 вказаного закону вносяться доповнення до статей 217 та 218 діючого Кримінально-процесуального кодексу України і надається право суду за поданням прокурора або за поданням слідчого за погодженням з прокурором обмежувати строки ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи.

На даний час в інституті провадження у кримінальних справах дійсно існує безліч проблем, які необхідно вирішувати шляхом законодавчого врегулювання. Не винятком є проблема, яка виникає при зловживанні своїми правами учасниками кримінального процесу та зловживанням іншими суб’єктами своїми повноваженнями під час провадження у кримінальних справах.

Однак, внесення до окремих норм діючого КПК змін, які, в свою чергу, звужують та обмежують конституційні права громадян, не вирішить нагальних проблем, що виникають під час провадження у кримінальних справах, а породжують інші негативні наслідки.

Вказані правовідносини необхідно врегульовувати   в комплексі. Під час прийняття вказаного закону на пленарному засіданні Верховної Ради України я намагався переконати народних депутатів про необхідність вирішення вказаних проблем в інший спосіб. Зокрема, я зазначав про необхідність винесення на розгляд Парламенту нового проекту Кримінально-процесуального кодексу України (реєстраційний №1233), співавтором якого є я, і в якому всі ці питання вирішені. Однак, вказаний проект Верховна Рада України чомусь не розглядає. В той же час розглядаються проекти, норми яких регулюють лише окремі епізоди правовідносин під конкретні ситуації та конкретних субєктів, що не вирішує існуючих проблем.

Аналогічна точка зору викладена і у висновку Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України від 07.04.2011 №07/2-178 в якому зазначається: «….вважаємо за доцільне зосередити увагу, зокрема на загальних питаннях комплексного підходу розв’язання кримінально-процесуальних проблем (враховуючи порушене питання), в рамках опрацювання не стільки нового Кримінально-процесуального кодексу, скільки вдосконалення цілого ряду існуючих інститутів».

Однак, в черговий раз мої пропозиції Парламентом почуті не були, тому, на даному етапі законотворення Ви єдиний, хто може, згідно із Конституцією України, шляхом застосування права вето, не допустити набрання чинності недосконалого законодавчого акту.

Так, відповідно до статей 217 та 218 діючого Кримінально-процесуального кодексу України частинами 5 та 6 вказаного закону вносяться доповнення, якими встановлюється, що в разі умисного ухилення потерпілого, його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, обвинуваченого чи його захисником від ознайомлення з матеріалами справи слідчий за погодженням із прокурором або прокурор вносять до суду за місцем провадження слідства подання, яке суддя розглядає і своєю постановою може визначити строк, протягом якого потерпілий, його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники обвинувачений чи його захисник мають право ознайомитися з матеріалами справи і заявити клопотання.

Тобто, вказаною нормою надається право суду за поданням органами досудового слідства обмежувати в часі можливість учасників кримінального процесу знайомитися з матеріалами кримінальної справи.

Відповідно до положень частини другої статті третої Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головиним обов'язком держави. Конституція України гарантує права і свободи людини і громадянина (ч. 3 ст. 22, ч. 1 ст. 64), які не можуть бути звужені, скасовані чи обмежені. Права і свободи є основним елементом правового статусу людини і громадянина. Діставши закріплення в Конституції України, права і свободи визначають міру можливої поведінки людини і громадянина, відображають певні межі цих прав і свобод, можливість користуватися благами для задоволення своїх інтересів. З метою забезпечення реалізації закріплених прав  і свобод людини і громадянина Конституція України встановлює відповідні правові гарантії. Зокрема, в ч. 3 ст. 32 Конституції закріплено право кожного громадянина на ознайомлення в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Крім того, в ч. 5 ст. 55 та ч. 2 ст. 63 Конституції України закріплено право підсудного, підозрюваного та обвинуваченого на захист.

Право на захист реалізується громадянами, в тому числі, через надання їм можливості ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями, які їх стосуються.

Вказані положення гарантуються статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та статтею 11 Загальної декларації прав людини, в якій зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.

Тому, частина 5 та 6 розділу першого Закону України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи» (реєстраційний номер проекту 8006) не відповідають вимогам ч.2 ст. 21, ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 32, ч. 5 ст. 55, ч. 3 ст. 63 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та статті 11 Загальної декларації прав людини.

Набрання вказаним законом чинності призведе до виникнення факторів, які негативно впливатимуть на процеси становлення правової держави в Україні.

Конституція України (п. 30 ч. 1 ст. 106) наділяє Президента України правом вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд до Верховної Ради України.

Вельмишановний Вікторе Федоровичу! Я представляю в Парламенті Партію захисників Вітчизни, яка відноситься до опозиційних сил, однак я завжди відстоював і буду відстоювати державницьку позицію та інтереси українського народу і не можу допустити, щоб з набранням чинності цим законом підривався авторитет нашої держави на міжнародній арені.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України, -

П Р О Ш У :

З метою гарантування додержання Конституції України та недопущення грубого порушення конституційних прав громадян застосувати право вето до Закону України «Про внесення змін до Кримінально процесуального кодексу України щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи» та повернути його на повторний розгляд до Верховної Ради України з відповідними пропозиціями.

З повагою, Юрій КАРМАЗІН

Популярность: 31% [?]